ЖАНРОВІ ТА СТИЛЬОВІ ВИМІРИ ПОЕТИКИ «ОUT OF GRAVITATION» Ю. ГОМЕЛЬСЬКОЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2025.1.14

Ключові слова:

камерно-вокальна музика, поетика, жанр, стиль, жанрова дифузія, академічна традиція

Анотація

У статті розглядаються особливості поетики кантати «Out of Gravitation» Ю. Гомельської. Акцентовано, що твір віддзеркалює характерні для сучасної камерно-вокальної музики тяжіння до апробації нових концептуальних, жанрово-стильових та виразових конструктів, а також притаманні творчості композиторки тяжіння до постмодерної інтерсеміотичності, ризомності та всеохопної свободи художнього мислення та мовлення. Виявлено семантичну багаторівневість партій інструментальних і вокальної партій у творі. Показано, що пошукові інтенції, закладені в концепції твору, відбиваються в дифузії царин академічного та естрадного вокалу, в порушенні меж академічної традиції інструментального виконавства задіянням новацій-них засобів виразності. Анормативність і нон-системності сучасної картини світу алюзійно відбивається в «Out of Gravitation» Ю. Гомельської у відсутності тональних, гармонічних, ритмічних опор. Багатовимірності концептуального виміру твору слугують алюзії з естетичними конструктами романтизму (риси балади, відтворення концепту романтичного кола) експресіонізму (вихід за межі академічного вокалу, значущість декламаційного начала, мовного звуковидобування, мовлення, насичення вокальної партії глісандо, інтонаційно нейтральними інтонемами, граничні нюанси динаміки тощо) та джазу (надання пріоритетність ритму в палітрі засобів виразності, значущість алюзій свінгу та синкопованих ритмонем). Виявлено значущість логіки контрасту-єдності як однієї з основ поетики твору. Наголошено, що структурну цілісність номерної побудови «Out of Gravitation» забезпечують арки між розділами, що утворюються завдяки провідному значенню інтонем флейти та фортепіано (зокрема імпровізаційних побудов, терцових «хитань» флейти тощо). Акцентовано, що відсутність наочно вираженої фіналізації, розчинення звучання, розмивання хронотопічних меж створює ефект відкритого твору, який резонує із парадигмальними рисами культури постсучасності та відтворює образ Людини на маргінесі буття, позначеного втратою духовних опор.

Посилання

Гавриленко Л. В. Образ флейти у камерно-інструментальній творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття у світлі концепту «жіноче – чоловіче». Музичне мистецтво і культура, 2023. Вип. 6, кн. 1. С. 88–99.

Грібінєнко Ю. О. Тембровий континуум камерної музики Юлії Гомельської. Явище школи в музичному виконавстві та музикознавстві: історія та сучасність: тези III Міжнародної науково-творчої онлайн-конференції (25-26 листопада 2021 р., м. Одеса). Одеса: Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2021. С. 56–58.

Завгородня Г. Ф. Модель музичного простору в контексті жанрово-стильового мислення композитора: пам’яті Юлії Гомельської. Музика в системі мистецької освіти: взаємини та протидії: матеріали Всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації у галузі мистецтвознавства, музикознавства, музичної педагогіки, м. Одеса, 15 березня – 21 квітня 2021 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 84–87.

Кравченко А. Камерно-інструментальне мистецтво України кінця XX – початку XXI століть (семіологічний аналіз) : монографія. Київ : НАКККіМ, 2020. 300 с.

Носуля А. Нові тенденції сучасної композиторської поетики (на прикладі творчості Ю. Гомельської). Музичне мистецтво і культура, 2018. Вип. 27. Кн. 1. С. 15–27.

Полканов А. А. Феномен камерного співу: від естетичних настанов до музично-мовних властивостей: дис. ...канд. мистецтвознавства (доктора філософії): 17.00.03. Одеса: Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2021. 187 с.

Чжан Цзеюй. Роль мотиву ночі у формуванні образу ліричного героя у вокальному циклі «My sister – night» Ю Гомельської. Музичне мистецтво і культура, 2023. Вип. 36. Т. 2. С. 71–83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-24