ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ «БАЛАДИ» ТВ. 22 БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2025.1.15Ключові слова:
балада, Б. Лятошинський, інтерпретація, фортепіанна фактура, фортепіанна технікаАнотація
У дослідженні здійснено музикознавчий та інтерпретаційний аналіз фортепіанної композиції «Балади» тв. 22 Бориса Лятошинського. Висвітлено стильові особливості його різнопланової музичної творчості. Акцентується увага на фортепіанній спадщині українського композитора. Розкрито жанрову палітру п’єс для піаністів. Охарактеризовано індивідуальний фортепіанний стиль Б. Лятошинського, який ґрунтується на особливостях художніх напрямків модернізму, імпресіонізму, експресіонізму, неофольклоризму. Здійснено виконавський аналіз його «Балади» тв. 22, яка є однією із популярних фортепіанних творів митця. Для передачі образної сфери п’єси Б. Лятошинський застосовує особливості одночастинної сонатної поемної форми з ознаками вільної варіаційності. Прослідковано спорідненість композиції українського митця з баладами Ф. Шопена та Ф. Ліста, яка проявляється у використанні рис сонатної форми і варіацій, монотематизму, декламаційності, імпровізаційності. Констатовано вплив на музичний тематизм «Балади» народно-пісенної музики, яка проявляється у застосуванні думного епосу. Репрезентовано виконавські особливості п’єси Б. Лятошинського, які полягають в ладовому тембро-фонічному забарвленні фактури, оригінальних авторських мелодико-гармонічних зв’язках, метроритмічних особливостях. До головних інтерпретаційних проблем, з якими зустрічається піаніст, належать поліфонічність фактури, фактурно-тембральні, агогічні, ритмічні, артикуляційні, фонічні засоби. Розглянуто в «Баладі» тв. 22 застосування композитором різнопланової фортепіанної техніки: октавно-акордового викладу, швидких широкоохоплюючих пасажів, а також використання фактурної та гармонічної педалізації. Доведено, що «Балада» тв. 22 Б. Лятошинського є високопрофесійним навчально-виконавським матеріалом для розвитку у піаністів власної інтерпретаційної концепції, яка ґрунтується на глибокому проникненні в авторський задум та впровадженні індивідуальної виконавської моделі. Власне це сприятиме художньому впливу п’єси на слухацьку авдиторію.
Посилання
Клин В. Українська радянська фортепіанна музика. Київ : Наукова думка, 1980. 314 с.
Козаренко О. Творчість Бориса Лятошинського в контексті становлення національного музичного стилю. Науково-теоретична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Бориса Лятошинського. Матеріали / редактор Р. Стельмащук. Львів, 1995. С. 50–55.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 286 с.
Марценківська О. Жанр балади в музиці Б. Лятошинського (до проблеми традицій та новаторства). Київське музикознавство : зб. наук. пр. / Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського, Київ. ін-т музики ім. Р. М. Глієра. Київ: [б. в.], 2018. Вип. № 57. 280 с.
Набокова Н. Борис Лятошинський в проектах культурно-інформаційного центру посольства України у Франції. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2016. Вип. 114. С. 328–342.
Пархоменко Л. Лятошинський Борис Миколайович. Українська музична енциклопедія / ред. кол: Г. Скрипник, А. Калениченко, І. Сікорська та інші. К. : Інститут мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. Т. 3. С. 248–255.
Пастеляк Н. Трансформація поемності у фортепіанній творчості Б. Лятошинського. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль ; Київ, 2004. С. 30–37.
Самохвалов В. Борис Лятошинський. К. : Музична Україна, 1974. 52 с.
Сидір Н. Еволюція жанру фортепіанної балади в українській музиці. Музикознавчий універсум. 2019. Випуск 45. С. 198–210.
