ТЕЗАУРУС ПІАНІСТА: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПОСТСУЧАСНОСТІ

Автор(и)

  • Марія Павлівна Калашник Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-6432-2776

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2025.3.12

Ключові слова:

тезаурус, виконавський тезаурус, піаніст-виконавець, художня рефлексія, самоідентифікація виконавця

Анотація

У статті акцентовано, що специфіка метамодерної художньої практики, позначеної тенденціями емансипації образу виконавця, індивідуалізованістю виконавських концепцій та стильовою багатовимірністю піанізму, є чинником актуалізації питання щодо особливостей тезаурусу піаніста як інтелектуальної, технічної та артистичної основи образу творчої особистості. Метою статті є окреслення сучасних вимірів тезаурусу піаніста-виконавця у контексті новаційних звукових реалій метамодерну. Зазначено, що трансформації сучасного тезаурусу піаніста-виконавця пов’язані з потребою формування алгоритмів виконавської самореалізації в умовах значущості тенденцій «відкритого твору», дифузії культурних просторів, індивідуалізації жанрово-стильових настанов, асоціативності й інтертекстуальності сучасних програмних номінацій творів.Обґрунтовано умасштаблення інтелектуального виміру тезаурусу піаніста-виконавця як засобу виконавського окреслення-визначення змістових вимірів твору, розкодування концептуальних підтекстів і смислів, кодів різних культурних традицій, а також самоідентифікації виконавця у цілісному часо-просторі культури. Акцентовано тенденцію актуалізації віртуозного складника тезаурусу сучасного виконавця, зумовлену новаційністю палітри засобів виразності, а також прогностичних інтенцій виконавського тезаурусу, які інтенсифіковані сучасною специфікою графічної фіксації композиторського тексту, потребою дивергентного пошуку багатовимірних смислів та особистісних алгоритмів їх звукового опредметнення. У зв’язку з тяжінням до переосмислення меж академічної традиції, зумовленого піднесенням перформативності та актуалізацією кітчу, наголошено на інтенсифікації виконавського пошуку новаційних шляхів реалізації органологічного потенціалу інструмента. Як віддзеркалення перформативних тенденцій у сучасному музичному мистецтві позиціоновано розширення виконавського тезаурусу піаніста театральним компонентом, що слугує розширенню місії виконавця функціями, нетрадиційними для академічної виконавської традиції, та втіленню метамодерної візуалізації художньої рефлексії.

Посилання

Берегова О. Тенденції візуалізації в сучасній інструментальній академічній музиці в аспекті музичної комунікації. Культурологічна думка, 2017, № 11. С. 35–45.

Генкін А. О. Музично-історичні детермінанти піанізму. Музикознавча думка Дніпропетровщини, 2021. Вип. 20. С. 154–164. DOI 10.33287/222113

Грібіненко Ю. А. Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни: автореф. дис. …д-ра мистецтвознавства: 17.00.03. Одеса: Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, 2023. 40 с.

Еко У. Відкритий твір: форма і невизначеність у сучасних поетиках. Музична україністика: сучасний вимір. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2009. Вип. 3. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/39408

Єременко Є. В. Нові художні реальності в творчості українських композиторів кінця XX – початку XXI століття: інтерпретаційні аспекти: дис. …д-ра філософії: 025. Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2025. 235 с.

Калашник М. П. Музичний тезаурус: специфіка та форми існування. Музикознавча думка Дніпропетровщини, 2021. Вип. 20. С. 143–153. DOI 10.33287/222112

Кулага Т. Змістовні маркери поняття естрадного вокально-виконавського тезаурусу. Мистецтвознавчі записки, 2020. Вип. 37. С. 148–153. DOI https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221793

Лян Чженьюй. Концептуалізація віртуозності у процесі фортепіанної творчості: стильовий та виконавсько-текстологічний підходи. Музичне мистецтво і культура, 2023. Вип. 36, кн.1. С. 228–240. DOI https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-1-19

Лошков Ю. І., Калашник М. П. Мистецько-інформаційні виміри музичного тезаурусу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2019, № 4. С. 64–70.

Малий Д. «Відкрита» нотація як інструмент створення композиторського тексту (автокоментар). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 2022. Вип. 63. С. 26–51. DOI 10.34064/khnum1-63.02.

Рябов І. Виконавський тезаурус піаніста: метод аналізу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2016. Вип. 3. С. 89–93.

Уманець О. В. Кітч у просторі культури межі XX–XXI століть. Актуальні питання гуманітарних наук, 2022. Вип. 47. Т. 4. С. 60–65. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-4-10

Фізер К. С. Заголовок музичного твору та його функціонування в новітній музиці (на прикладі творчості українських композиторів): автореф. дис. …канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2019. 17 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28