ОРАТОРІЯ-ДІЙСТВО «ДУМА ПРО УКРАЇНУ» В. МАРТИНЮК – ЯК ФОРМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ В ЕСТЕТИЧНО-ДРАМАТИЧНИХ ПРОЯВАХ МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті розглядається твір сучасної композиторки Дніпропетровщини Валентини Мартинюк – ораторія-дійство «Дума про Україну». Музика, що написана в умовах війни – це свідок, який у прямій чи символічно-алегоричній формі відтворює складні реалії воєнного часу. В сучасних умовах війни надважливим постає питання збереження української національної ідентичності, свідомості та унікальності нашої культури. Тому актуальність дослідження полягає у фіксації та аналізі соціального та історичного феномену української хорової музики сьогодення, як інструменту акумуляції, трансформації та ретрансляції соціокультурного досвіду найдраматичнішого періоду історії сучасної України. Цикл, створений для дитячого, жіночого та мішаного хорів, інструментального ансамблю (бандури, флейти, кларнету, турецького сазу, рогу та ударних інструментів), народного голосу та читця, аналізується з точки зору формування та збереження колективної пам’яті про російську військову агресію, особливостей композиційної структури та самобутньої новаторської трактовки жанру ораторії. Акцентується увага на органічному синтезі різноманітних видів мистецтва: музики, поезії, живопису, театру, відеомонтажу. Адже всі художньо-мистецькі складові ораторії-дійства «Дума про Україну» органічно взаємодіють між собою, допомагають більш цільно, глибоко, емоційно, змістовно та чуттєво відтворити образну драматургію твору.Особлива увага при аналізі твору надається національній складовій: інтонаційній опорі на українські народнопісенні джерела, фольклорно-видовій складовій, введенню у академічну партируту народного жіночого голосу, епізодам поєднання сакрального молитовного дискурсу та дискурсу етнопростору, метро-ритмічним формулам національних вокально-інструментальних жанрів, які інтегруються у сучасні, новітні форми хорового письма.Майстерне поєднання категорій академічного та народного виконавства досліджується різнобічно: з точки зору поєднання академічного та народного вокалу, синтезу академічних та народних інструментальних тембрів, авторських та народних поетичних текстів, сплетіння сучасних та фольклорних музичних жанрів.Окремої уваги заслуговує глибока національно-патріотична ідея твору та засоби її втілення у музичній мові. Розглянуто три основні частини драматургії ораторії-дійства: перший розділ – «Мирна Україна», другий розділ – «Вторгнення ворога», фінал – «Перемога».