THE POETICS OF SOUND IN THE ARTISTIC SPACE OF THE VALENTYN BIBIK`S CHAMBER SONATA OP. 24/71 FOR VIOLIN AND PIANO
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2026.2.38Keywords:
poetics of sound, artistic space, timbre, chamber-instrumental genre, violin sonata, compositional principles, individual styleAbstract
The article carries out a comprehensive analysis of the compositional forms of structuring the sound material, revealing the conceptual content of the artistic space of the First Chamber Sonata for Violin and Piano by Valentуn Bibik. The study places the work in the historical and cultural context of the last third of the 20th century, emphasizing its belonging to an innovative type of composer's thinking, oriented towards rethinking the traditional principles of chamber and instrumental writing. It is revealed that the composer's individual style is realized through a system of original timbre and texture solutions that form the integrity of the artistic space of the work. The analysis outlines the leading compositional techniques that ensure the internal logic of the development of the musical material. Along with the traditional pitch and rhythmic parameters of the organization, the sonoristic aspect associated with the timbre characteristics of the violin and piano, articulation differentiation, line palette, dynamics and specifics of performance techniques acquires special importance. It is proven that these components are not only detailed in the author's musical text, but also act as key factors in creating the artistic concept of the Chamber Sonata. Special attention is paid to the principles of genre transformation of thematics, in particular, to the processes of its intonation and texture transformation. The determining role of monothematism as a means of ensuring the integrity of dramaturgical development, as well as the functioning of leitmotif elements (violin theme, piano theme), which contribute to the conceptual unity of the three-part work, is stated. As a result of the study, the specificity of Valentуn Bibik's individual composer's thinking was clarified and the regularities of the organization of sound space in various types of texturethematic complexes implemented in polyphonic and free heterophonic texture layers were revealed.
References
Данилова О. Валентин Бібік: особистість і творчість. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2011. Вип. 33. С. 100–110.
Новіков Ю. Складо-фактурна організація як домінантна ознака фортепіанного стилю В. Бібіка (на прикладі жанру фортепіанної сонати). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум, 2016. № 3. С. 41–44.
Омельченко Т. Контраст як фактор розвитку і створення музичної цілісності твору (на прикладі сонати для скрипки та фортепіано ор. 71 В. Бібика). Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 48 : Художня цілісність як феномен музичної творчості та виконавства. Київ, 2005. С. 154–163.
Омельченко Т. Українські сонати для скрипки та фортепіано 70–90-х рр. ХХ ст.: виконавські проблеми осмислення фактурно-жанрової організації тематизму : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Т. А. Омельченко ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Київ, 2008. 20 с.
Омельченко Т. Українські сонати для скрипки та фортепіано 70-х років ХХ століття: пошуки темброінтонаційності. Мистецтвознавчі записки. Київ: Міленіум, 2005. Вип. 7. С. 51–60.
Тукова І. Українська камерно-інструментальна музика 1970-х років. Антологія камерної музики: Станкович, Іщенко, Бібік : у 2 т. Київ : Музична Україна, 2021. Т. 1 : Твори для фортепіано. С. 6–11.
Щетинський О. Валентин Бібік: набуття творчої зрілості. Аспекти історичного музикознавства. Харків: Харківський нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського, 2021. Вип. 23. С. 42–64.
