ЮВІЛЕЙНИЙ ТРИПТИХ: КОМПОЗИТОР, ОПЕРА, ВИКОНАВЕЦЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2023.3.5Ключові слова:
ювілеї видатних митців, співак, композитор, оперна творчість, музейАнотація
У статті йдеться про своєрідний триптих трьох ювілейних дат: 210 років від дня народження видатного композитора і співака Семена Гулака-Артемовського, 160 років від дня постановки його опери «Запорожець за Дунаєм» – найвидатнішого твору митця, 170 років від дня народження видатного представника української співацької школи Олександра Мишуги. Окреслено виконавський репертуар творчості С. Гулака-Артемовського, закцентовано роль і значення першої національної української опери для становлення українського музично-театрального простору. Приділена увага дружнім взаєминам Семена Гулака-Артемовського з Тарасом Шевченком, наведено високу оцінку поетом виконавської майстерності співака. Взаємини двох митців знайшли відображено в експозиції городищенського музею Петра й Семена Гулаків-Аремовських, який проводить наукові дослідження виконавської та композиторської діяльності маестро. У закладі, зокрема, зберігаються автопортрет Т. Шевченка, подарований ним дружині композитора, й обробка народної пісні «Стоїть явір над водою», здійснена С. Гулаком-Артемовським і присвячена ним Т. Шевченкові. Під час створення опери «Запорожець за Дунаєм» – другого «ювіляра» – С. Гулак-Артемовський чудово розумів творчі завдання, які стоять перед українським музичним мистецтвом у контексті загального розвитку національної культури. Під час створення лібрето опери він користувався консультаціями видатного українського історика Миколи Костомарова. Серед виконавців, які зверталися до шедевру С. Гулака-Артемовського, був і третій нинішній ювіляр – Олександр Мишуга, ще за життя названий «королем тенорів», ім’я якого ставили поряд з іменами славетних Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федора Шаляпіна, Соломії Крушельницької. Розглянуто його творчі здобутки як концертуючого виконавця й вокального педагога, адже, окрім артистичної діяльності, О. Мишуга зробив значний внесок у розвиток української співацької школи, протягом кількох років викладаючи в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка – першому навчальному закладі в Києві, де могли отримати фахову освіту українські артисти та співаки.
Посилання
Гнидь Б. Історія вокального мистецтва. Київ : Національна музична академія України, 1997. 320 с.
Енциклопедія сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України, 2006. Том 6 : Го-Гю. 712 с.
Коваль Г. Музей С. Гулака-Артемовського у Городищі. Путівник. Дніпропетровськ : Промінь, 1979. 30 с.
Корній Л. Історія української музики. Частина третя (ХІХ століття). Київ-Нью-Йорк : Видавництво М.П. Коць, 2001. 130 с.
Кошиць О. Кілька слів про славетного українського співака. Олександр Мишуга – король тенорів / автор-упорядник М. Головащенко. Київ : Музична Україна, 2004. С. 76–83.
Кудрявцев Л. Співак, композитор і… цілитель. Сільська школа. 2003. № 5–6.
Митці України : енциклопедичний довідник / за редакцією А. Кудрицького. Київ : Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1992. 848 с.
Михайличенко О. Музично-педагогічна діяльність українських композиторів і виконавців другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Історичні нариси. Суми : ВВП Мрія-1 ТОВ, 2005. 101 с.
Мишуга Олександр Пилипович. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%88%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
Рильський М. Книга про співака і патріота. Видатний співак Олександр Мишуга. Спогади. Львів : Каменяр, 1964. С. 3–4.
Шевченко Б. Качанівка, душі спочинок. Фотоальбом. Київ : Гнозіс, 2011. 121 с.
