СХІДНА ТЕМАТИКА І СИСТЕМА ВИРАЗНИХ ЗАСОБІВ В ОПЕРАХ ДЖАКОМО РОССІНІ

Анотація

Орієнталізм у музичному мистецтві ХІХ століття розглядається автором у контексті культурних тенденцій часу. Зауважено розвиток у першій чверті століття історії як науки, що деякою мірою вплинуло на літературу й оперний театр. Підкреслено, що у тривалому розвитку засобів виразності як системи втілення орієнтальних образів важливу роль відігравав метод історизму. З метою визначення засобів музичної характеристики східних персонажів у творчості Дж. Россіні проаналізовано комічну оперу «Італійка в Алжирі». Відзначено, що у сценах із турецькими персонажами та сценах з італійцями композитор уживає однакові музичні засоби, які притаманні його стилю (віртуозність, скоромовки, динамічні контрасти, тривалі нагнітання динаміки разом із прискоренням темпу в заключних розділах). На підставі порівняльного аналізу музичних образів доведено, що в характеризуванні турків композитор не вийшов за межі власного стилю. Однак у низці номерів здійснено спробу надати турецький відтінок: для загальної характеристики турків використано жанр яничарського маршу, у якому звучать обов’язкові для турецької музики великий барабан і тарілки. Підкреслено, що вокальні партії турецьких персонажів за віртуозним стилем та інтонаційним змістом збігаються з партіями італійців. Загальний аналіз опери «Турок в Італії» показав, що типові для Дж. Россіні стильові вокальні прийоми використані для характеристики як італійської, так і турецької групи персонажів. Функцію зображення Сходу, як і в попередній опері, було покладено на декоративну частину спектаклю. У процесі проведення аналізу «Маленької китайської польки» Дж. Россіні з’ясовано, що ладове забарвлення, гармонічні кольори, мелодична лінія, фактурні засоби відповідають європейській музичній стилістиці. Назва «Китайська полька» – дань європейській моді на стиль «шінуазрі».