ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ДОСВІД МОЄЇ АЛЬМА МАТЕР

Анотація

У статті проаналізовано досвід ВНУ імені Лесі Українки щодо впровадження інклюзивності в освітнє середовище з акцентом на створення комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу. Розглянуто питання підтримки вразливих груп, зокрема осіб з функціональними обмеженнями, хронічними захворюваннями, біженців, внутрішньо переміщених осіб, етнічних меншин, людей з низьким соціально-економічним статусом, мешканців віддалених районів, осіб з дислексією та гіперактивністю, а також учасників війни. В університеті реалізовано низку проєктів для підтримки здобувачів вищої освіти з особливими потребами. Медичний факультет обладнано навігаційними табличками зі шрифтом Брайля для студентів з порушеннями зору. Вже декілька років функціонує інклюзивний хаб. Корпуси облаштовано пандусами та ліфтами. Політику університету спрямовано на адаптацію архітектурного, матеріально-технічного та інформаційного середовища, а також на просування етики рівності, поваги до прав людини та різноманіття. У статті наголошено на викликах інклюзивності на інституційному рівні. Також зазначено роль діяльності Асоціації європейських університетів (European University Association, EUA), яка сприяє обміну підходами та стратегіями між європейськими університетами, стимулюючи загальноєвропейську дискусію на тему інклюзивності. У статті запропоновано рекомендації для подолання викликів. Забезпечення інклюзивного та справедливого освітнього процесу потребує уваги до різноманітності, активного залучення студентів, врахування факторів, що ускладнюють освітню траєкторію, розробки освітніх програм з інтеграцією інклюзивного компоненту, доступних навчальних матеріалів, гнучких та альтернативних варіантів навчання, а також створення сприятливої комфортної атмосфери для усіх учасників освітнього процесу.