ОСОБЛИВОСТІ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ НА ФОНІ ПОРУШЕННЯ СНУ ТА СТРЕСОВИХ ФАКТОРІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.1.5Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, стрес, адаптація, порушення сну, якість сну.Анотація
Стаття розкриває теоретичні аспекти взаємозв’язку варіабельності серцевого ритму (ВСР), стресу та порушень сну, їхнього впливу на фізичне та психічне здоров’я людини. Окремий акцент робиться на ролі варіабельності серцевого ритму як індикатора нормальності регуляторних механізмів нервової системи (зокрема, балансу симпатичної та парасимпатичної складових частин автономної нервової системи), що відображається у змінах серцевого ритму. Досліджується, яким чином зміни в цих показниках можуть вказувати на ризик розвитку різних захворювань і порушення функцій. Виокремлюються можливості використання варіабельності серцевого ритму як неінвазивного методу для прогнозування ризику серцево-судинних захворювань та інших патологій, зокрема і психоемоційного генезу. Підкреслено, що підвищена варіабельність серцевого ритму вказує на злагоджене функціонування різних систем організму та досить добрий загальний стан здоров’я, тому може бути асоційованою зі здатністю людини ефективно впоратися зі стресом і збереженням психофізіологічного балансу. Завдяки проведеному аналізу фізіологічних аспектів варіабельності серцевого ритму у статті поглиблено розуміння механізмів, за допомогою яких організм реагує на стресові впливи. Зокрема, аналізується взаємодія між активністю нервової системи та ритмічними змінами в серцевому ритмі. Окрема увага приділяється питанням впливу стресових чинників на якість сну, що сприяє розвитку його різноманітних порушень, та їх відображенню в характері варіабельності серцевого ритму. Загалом, у статті розкрито патогенетичні зв’язки варіабельності серцевого ритму, стресу та сну, що мають велике значення для розуміння механізмів забезпечення здоров’я та нормального функціонування організму загалом. Розкриття глибинних аспектів даних механізмів має сприяти пошуку та розробленню ефективних стратегій впливу на цей зв’язок для поліпшення фізичного (шляхом нормалізації діяльності нервової системи через варіабельність серцевого ритму) та психічного здоров’я (шляхом оптимізації якості сну та підвищення стресостійкості), оптимізації адаптаційних властивостей людського організму.
Посилання
Агаєв Н. Характерні ознаки основних негативних психічних станів військовослужбовців під час ведення бойових дій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2016. № 4. С. 46–53.
Антонець Т., Шушковська Ю. Варіабельність серцевого ритму у здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук : IV Міжнародна студентська наукова конференція, 17 лютого 2023 р., м. Тернопіль. 2023. С. 374–375.
Бережний В., Романкевич І. Застосування визначення варіабельності серцевого ритму у дітей. Сучасна педіатрія. 2015. № 1. С. 87–91.
Якість життя населення, яке постраждало від військових дій / Н. Бєлікова та ін. Фізичне виховання, спорт і
культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. № 1 (57). С. 3–9. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-03-09.
Бочаров М., Приймак М. Досвід використання методик оцінювання негативного інформаційно-психологічного впливу у прогнозуванні морально-психологічного стану військ у бойових умовах. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2016. № 1 (25). С. 15–19.
Бровко М. Співставлення даних ЕКГ та ехокардіографії у хворих на ішемічну хворобу серця. Досягнення сучасної медичної та фармацевтичної науки – 2022 : збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих учених, м. Запоріжжя, 4 лютого 2022 р. Запоріжжя : ЗДМУ, 2022. С. 8–9.
Буряковська О. , Ісаєва Г. Вплив порушень сну на формування та перебіг серцево-судинних захворювань. Огляд літератури. Український терапевтичний журнал. 2022. № 1–2. С. 68–77. https://doi.org/10.30978/UTJ2022-1-68.
Тривалість і якість сну у дітей шкільного віку у зв’язку з їх психоемоційним станом: ретроспективно-проспективне дослідження / С. Гозак та ін. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2021. № 8. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2021-8-13.
Ковальчук Т. Показники варіабельності серцевого ритму в дітей із синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії. Вісник медичних і біологічних досліджень. 2022. № 1. С. 50–56.
Особливості зміни показників варіабельності серцевого ритму студентів під впливом розумового та фізичного навантаження / М. Кочина та ін. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. № 6 (28). C. 396–403.
Лісун Ю., Углев Є. Варіабельність серцевого ритму, використання та методи аналізу. Pain, Anaesthesia & Intensive Care. 2020. № 4 (93). P. 83–89. DOI: 10.25284/2519-2078.4(93).2020.220693.
Аналіз електричної емісії фотонів і апаратно-програмний запис варіабельності ритму серця в структурі об’єктивного клінічного обстеження / О. Мінцер та ін. Світ медицини та біології. 2020. № 4 (74). С. 107–111. DOI: 10.26724/2079-8334-2020-4-74-107-111.
Молоток В. Поширеність серед студентів ознак прихованого посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з воєнним станом, і його вплив на ефективність навчання. Перший крок в науку – 2023 : матеріали ХХ Наукової конференції студентів і молодих учених з міжнародною участю, 21–22 квітня 2023 р., м. Вінниця. Вінниця : Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2023. С. 170–171.
Морозюк К. Порушення сну внаслідок дистресу війни. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023. № 2 (8). https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i2.428.
Романенко І., Третяк О. Метаболічні наслідки розладів сну. Огляд літератури. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. № 2. P. 39–46.
Свінціцький А., Гаєвські П. Внутрішні хвороби : підручник. Kraków : Medycyna Praktyczna, 2018. 1632 с. URL: https://empendium.com/ua/chapter/B27.V.25.1.1.
Стрес-асоційовані розлади здоров’я в умовах збройного конфлікту : монографія / В. Гічун та ін. Дніпро : ПП «Акцент», 2019. 324 с.
Торбас О., Прогонов С. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії в пацієнтів під час широкомасштабного вторгнення в Україні. Артеріальна гіпертензія. 2023. № 16 (1–2). С. 43–50. https://doi.org/10.22141/2224-1485.16.1-2.2023.348.
Вплив військових дій на психологію студентів / Р. Устенко та ін. Організаційні та нормативно-правові аспекти діяльності системи громадського здоров’я в Україні в мирний час та під час війни : колективна монографія / за заг. ред. В. Ждана, І. Голованової. Полтава : ТОВ «Техсервіс», 2022. С. 31–36.
Шостаківська Н., Маліновський А. Вплив військових дій на життєдіяльність цивільного населення. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: Історичні та психологічні наслідки : збірник тез ІІІ Міжнародної наукової конференції, 20–21 квітня 2023 р., м. Тернопіль. Тернопіль : Ф-ОП В.А. Паляниця, 2023. С. 163–164.
Assessment of the post-traumatic damage of myocardium in patients with combat trauma using a data mining analysis of an electrocardiogram / I. Chaikovsky et al. Signal Processing Symposium (SPSympo). 2019. P. 34–38.
Dadi A.F. The mental health consequences of war in northern Ethiopia: why we should be concerned. The Lancet Psychiatry. 2022. Vol. 9. № 3. P. 194–195. https://doi.org/10.1016/s2215-0366(22)00 013-x.
The Fear of War Scale (FOWARS) / K. Kalcza-Janosi et al. Development and Initial Validation. 2022. URL: https://psyarxiv.com/sfz2v.
Holsboer F., Ising M. Stress Hormone Regulation: Biological Role and Translation into Therapy. Annual Review of Psychology. 2010. Vol. 61. № 1. P. 81–109. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.093008.100321.
Psychosomatic response to acute emotional stress in healthy students / E. García Pagès et al. Frontiers in Physiology. 2023. Vol. 13. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.960118.
Decreased heart rate variability and its association with increased mortality after acute myocardial infarction / R.E. Kleiger et al. The American Journal of Cardiology. 1987. Vol. 59. № 4. P. 256–262. https://doi.org/10.1016/0002-9149(87)90795-8.
Heart Rate Variability: Measurement and Clinical Utility / R.E. Kleiger et al. Annals of Noninvasive Electrocardiology. 2005. Vol. 10. № 1. P. 88–101. https://doi.org/10.1111/j.1542-474x.2005.10101.x.
Resting-state heart rate variability (HRV) mediates the association between perceived chronic stress and ambiguity avoidance / T. Jiryis et al. Scientific Reports. 2022. Vol. 12. № 1. https://doi.org/10.1038/s41598-022-22584-4.
Associations between Sleep Quality and Heart Rate Variability: Implications for a Biological Model of Stress Detection Using Wearable Technology / T. Chalmers et al. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19. № 9. P. 5770. https://doi.org/10.3390/ijerph19095770.
