ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ СНУ У ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2023.2.5Ключові слова:
сон, якість сну, розлади сну, працівники поліції.Анотація
У статті визначено якість сну працівників поліції, що безпосередньо впливає на якість виконання ними своїх функціональних обов’язків, на стан психічного та фізичного здоров’я. У дослідженні взяли участь 60 осіб віком від 34 до 39 років, із них 25 жінок та 35 чоловіків з різним стажем служби в поліції (від 13 до 18 років). Методами дослідження виступали: шкала сонливості Епворта для оцінки ступеня сонливості людини; Пітсбурзький опитувальник на визначення індексу якості сну (PSQI), який використовується для оцінки проблем зі сном; методи математичної статистики. Встановлено незадовільну якість сну у працівників такої сфери, пов’язану з характером праці. Середній ступінь денної сонливості спостерігався у 68% чоловіків і 80% жінок, а денна сонливість понад норму притаманна 31% чоловіків та 20% жінок. 48% жінок та 31% чоловіків не задоволені якістю свого сну. «Наявність проблем зі сном» відзначали 56% жінок проти 27% чоловіків. Аналіз скарг обстежуваних показав статистично значуще переважання у чоловіків частоти виникнення скарг на хропіння (23% проти 4% жінок). Причину проблем зі сном і чоловіки, і жінки вбачають у «фізичній перевтомі» без статистично значущих ґендерних відмінностей. Серед можливих побутових чинників, що відіграють роль у розвитку порушень сну, у чоловіків і жінок на першому місці превалювали такі: вживання чаю у 42% чоловіків проти 48% у жінок; вживання кави у 40% чоловіків проти 32% у жінок; куріння сигарет у 40% чоловіків проти 16% у жінок. Результати нашого дослідження за компонентом латентності сну свідчать про те, що у більшості жінок і чоловіків спостерігалася затримка настання сну в інтервалі від 0 до 15 хвилин, що може свідчити про нестачу сну. Порівняльна оцінка тривалості сну свідчить про те, що тільки 36% чоловіків і 48% жінок мають достатній (більше 8 годин за добу) сон. Проведені дослідження дозволили виявити незначне порушення якості та кількості сну, яке впливає на працездатність і якість життя працівників Національної поліції.
Посилання
Голенков А.В., Куракина Н.Г., Прокопьева Е.А., Голишникова Л.И. Нарушение сна у сотрудников органов внутренних дел. Медицинский вестник МВД. 2014. № 2 (69). С. 68–71.
Лозгачева О.В. Особенности реагирования сотрудников МВД в условиях экстремальной ситуации. Журнал практического психолога. 2008. № 2. С. 75–79.
Greubel J., Kecklund G. The impact of organizational changes on work stress, sleep, recovery and health. Industrial Health. 2011. Vol. 43. № 9. P. 353–364.
Волошина Н.П., Негреба Т.В., Терещенко Л.П., Василовский В.В., Перцев Г.Д., Песоцкая К.О., Черненко М.Е. Клиническая характеристика больных с диссомническими расстройствами при рецидивирующем течении рассеянного склероза. Український вісник психоневрології. 2016. Т. 24. В. 2 (87). С. 5–10.
Jike M., Itani O., Watanabe N., Buysse D.J., Kaneita Y. Long sleep duration and health outcomes: A systematic review, meta-analysis and meta-regression. Sleep Medicine Reviews. 2018. 39. Р. 25–36.
Chaput J.P., Dutil C., Sampasa-Kanyinga H. Sleeping hours: what is the ideal number and how does age impact this? Nature and science of sleep. 2018. 10. Р. 421–430.
Itani O., Jike M., Watanabe N., Kaneita Y. Short sleep duration and health outcomes: a systematic review, metaanalysis, and meta-regression. About the journal. Sleep Medicine Reviews. 2017. 32. Р. 246–256.
Grandner M.A. Sleep, health, and society. Sleep Medicine Reviews. 2017. 12 (1). Р. 1–22.
Portas C.M., Bjorvatn B., Ursin R. Serotonin and the sleep/wake cycle: special emphasis on microdialysis studies. Progress in neurobiology. 2000. 60 (1). Р. 13–35.
Hirshkowitz M., Whiton K., Albert S.M., Alessi C., Bruni, O., DonCarlos L., Hazen N., Herman J., Katz E.S., Kheirandish-Gozal L., Neubauer D.N., O’Donnell A.E., Ohayon M., Peever J., Rawding R., Sachdeva R.C., Setters B., Vitiello M.V., Ware J.C., Adams Hillard P.J. National Sleep Foundation’s sleep time duration recommendations: methodology and results summary. Sleep health. 2015. 1(1). Р. 40–43.
Kovacevic А., Mavros Y., Heisz J.J., Fiatarone Singh M.A. The effect of resistance exercise on sleep: A systematic review of randomized controlled trials about the journal. Sleep Medicine Reviews. 2018. 39. Р. 52–68.
Passos G.S., Poyares D., Santana M.G., D’Aurea C.V., Youngstedt S.D., Tufik S., de Mello M.T. Effects of moderate aerobic exercise training on chronic primary insomnia. Sleep medicine. 2011. 12 (10). Р. 1018–1027.
Passos G.S., Poyares D., Santana M.G., Garbuio S.A., Tufik S., Mello M.T. Effect of acute physical exercise on patients with chronic primary insomnia. Journal of clinical sleep medicine: JCSM: official publication of the American Academy of Sleep Medicine. 2010. 6(3). Р. 270–275.
Reid K.J., Baron K.G., Lu B., Naylor E., Wolfe L., Zee P.C. Aerobic exercise improves self-reported sleep and quality of life in older adults with insomnia. Sleep medicine. 2010. 11(9). Р. 934–940.
Kline C.E. The bidirectional relationship between exercise and sleep: Implications for exercise adherence and sleep improvement. American Journal of lifestyle medicine. 2014. 8(6). Р. 375–379.
