ГІДРОХІМІЧНИЙ СКЛАД ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ М. СУМИ ТА С. СТЕПАНІВКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.2.12Ключові слова:
гідрохімічний склад, кількісний аналіз, моніторинг якості питної води, питна вода, природні джерела, хімічне забруднення.Анотація
У статті представлено результати дослідження гідрохімічного складу природних джерел м. Суми та с. Степанівка, а також проведено порівняльний аналіз отриманих даних із діючими санітарно-гігієнічними нормами. Актуальність проведеного дослідження полягає у тому, що зростаюче антропогенне навантаження на довкілля, зміна клімату та інші фактори призводять до погіршення якості водних ресурсів. Даний процес в свою чергу веде до появи значних ризиків для здоров’я живих організмів, а також посилює дисбаланс у довкіллі загалом. Зважаючи на зазначені екологічні проблеми, надзвичайно важливим є дослідження якості водних ресурсів. Однією з основних груп забруднювачів питної води є неорганічні сполуки (нітрати, нітрити, сульфати, хлориди, флуориди, йони важких металів тощо). Їхнє надмірне накопичення у воді може призвести до розвитку різних захворювань та негативно вплинути на здоров’я населення. Нами проаналізовано низку важливих показників гідрохімічного складу природних джерел м. Суми та с. Степанівка. У 2023 році було проведено визначення водневого показника (pH) та вмісту таких йонів: нітрити (NO2 -), нітрати (NO3 -), флуориди (F-), хлориди (Cl-), сульфати (SO4 2-). У 2024 році окрім зазначених вище показників здійснено визначення вмісту йону амонію (NH4 +), поліфосфатів (за PO4 3-), важких металів (Купруму, Цинку та Феруму). За результатами дослідження нами було виявлено перевищення допустимих концентрацій нітратів та підвищений вміст флуоридів. Ці забруднювачі можуть спричинити серйозні захворювання. Відповідно вживання даної води, особливо тривалий період часу, становить суттєві ризики для здоров’я населення. Решта показників, що визначались, зафіксовані у кількостях, які не перевищують гранично допустимих концентрацій. На нашу думку, факторами, що призвели до забруднення джерельної питної води на досліджуваних територіях є стоки з комунальних і промислових об’єктів, а також активна сільськогосподарська діяльність людини. Одержані результати можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо подальшого використання та охорони водних ресурсів досліджуваних територій.
Посилання
Ангурець О., Хазан П., Колесникова К., Кущ М., Чернохова М., Гавранек М. Наслідки для довкілля війни росії проти України. Електронне науково-популярне видання. 2022. URL: http://surl.li/kgblr (дата звернення: 17.06.2024).
Верголяс М. Р. Оцінка токсичності нітратів у воді з використанням цитоморфологічних показників тест-організмів. Екологічні науки. 2020. 3 (30). C. 129–132.
Вплив хімічного складу та мікроелементів води питної на організм людини. Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб. 2022. URL: http://surl.li/smrsm (дата звернення: 19.08.2024).
Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). К., 2010. URL: http://surl.li/hhckgt
Держводагентство: вплив війни на водні ресурси проникає в усі сектори економіки і вже давно перетнув національні кордони. URL: http://surl.li/ehvgzn
Зміна якісного стану води в р. Сейм. Державне агентство водних ресурсів України. Регіональний офіс водних ресурсів у Сумській області. UBL: http://surl.li/criikm
Карнаушенко Д., Вакал Ю. Зміна гематологічних показників крові під впливом техногенного забруднення. Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університеті імені Миколи Гоголя). № 1-2, 2024. С. 52–64, doi:10.31654/2786-8478-2024-BN-1-2-52-64.
Мацак С., Вакал Ю., Касьяненко Г.Я. Дослідження явища міграції рухомих сполук флуору в ґрунтах прибережної зони р. Гуска. Український журнал природничих наук. № 3, 2023. С. 144–154 doi: 10.35433/naturaljournal.3.2023.144-154.
Мацак С.В., Вакал Ю.С. Аналіз питної води: оцінка якості та впливу хімічних забруднень. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екологія і раціональне природокористування: освіта, наука і практика». 15 листопада 2023 р., MANS w Łomży, Польща. 2023. pp. 145–149.
Мацак С.В., Вакал Ю.С. Вимірювання вмісту рухомих сполук Фосфору в ґрунтах на сільськогосподарських територіях вздовж р. Гуска. Актуальні проблеми дослідження довкілля: Матеріали Х Міжнародної наукової конференції (Суми-Тростянець, 25–27 травня 2023 р.,) Суми, 2023. С. 224–227.
Мацак С.В., Вакал Ю.С. Вплив сільськогосподарської діяльності на стан водних ресурсів. Матеріали VI Всеукраїнської студентської наукової конференції «Експериментальні та теоретичні дослідження в контексті сучасної науки». 21 червня 2024, м. Рівне. С. 154–155.
Мацак С.В., Вакал Ю.С. Неорганічні сполуки Нітрогену в природних водах та особливості їх визначення. Дев’яті Сумські наукові географічні читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. 4–5 жовтня 2024 р., м. Суми. С. 80083.
Мацак С.В., Вакал Ю.С. Оцінка впливу військових дій на ґрунти та водойми Сумської області. Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Нові педагогічні виміри професійного розвитку майбутніх учителів: сучасні реалії та виклики» (15 листопада 2023 р.). м. Бердянськ, Україна. 2023
Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України №2697-VIII від 28.02.2019. URL: http://surl.li/akoef (дата звернення: 20.09.2024).
Реагування на надзвичайну подію на річках Сейм та Десна. Міністерство захисту довкілля та природних ресусрів України. Київ. 2024. URL: http://surl.li/iszhpe (дата звернення: 20.09.2024).
Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2023 році. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. 2023. URL: http://surl.li/hfgsf (дата звернення: 18.09.2024).
Римар З. І., Гордієнко О. А. Визначення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Науково-технічна конференція підрозділів ВНТУ. 2021. 2 с. URL: http://surl.li/ypapbo
Хільчевський В. К., Забокрицька М. Р. Хімічний аналіз та оцінка якості природних вод : навч. посіб. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. 76 с.
Щорічний звіт про стан здоров’я населення України та епідемічну ситуацію за 2022 рік. Міністерство охорони здоров’я України. Київ. 2023. URL: http://surl.li/rebhj (дата звернення: 10.09.2024)
Fuge R. Fluorine in the environment, a review of its sources and geochemistry. Applied Geochemistry. 2019. 100. P. 393-406.
Miller J. D., Workman C. L. Panchang S. V., Sneegas G., Adams E. A., Young S. L., Thompson A. L. Drinking water nitrate and human health: an updated review. International journal of environmental research and public health. 2018. 15 (7). P. 1557.
Omer N. H. Water quality parameters. Water quality-science, assessments and policy. 2019. 18. P. 1–34.
World Health Organization. Guidelines for drinking-water quality: incorporating the first and second addenda. World Health Organization, 2022.
World Health Organization: Air quality, energy and health. 2018. URL: http://surl.li/xxewnd (дата звернення: 10.09.2024).
Yu Ya-qi,Yang Jin-yan. Health risk assessment of fluorine in fertilizers from a fluorine-contaminated region based on the oral bioaccessibility determined by Biomimetic Whole Digestion-Plasma in-vitro Method (BWDPM). Journal of hazardous materials. 2020. 383. 121124.
