МОДУЛЯЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ЖІНОК СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturalspu/2025.1.3Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система, електрокардіографія, LF, HF, LF/HF, Amo%, жінки, гормональні зміни, постменопауза, середній вік, похилий вік, старіння, серцево-судинний ризик, адаптаціяАнотація
У статті представлено результати дослідження модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього та похилого віку. Участь в дослідженні взяли 57 умовно здорових жінок віком від 44 до 80 років, поділених за класифікацією ВООЗ на дві групи: 44–60 років (n=21, середній вік 47,62 ± 2,13 роки) та 61–80 років (n=36, середній вік 66,13 ± 5,02 роки). Суточне холтерівське моніторування ЕКГ проводилося в медичному центрі ТОВ «МЕД-СОЮЗ» (м. Суми, Україна) з використанням системи «КардіоСенс CS» (ТОВ «ХАІ-МЕДІКА», м. Харків, Україна). Аналізувалися часові показники ВСР, такі як середній інтервал RR (mRR: 858,50 (750,37; 957,79) мс у групі середнього віку вдень проти 813,05 (683,36; 893,81) мс у групі похилого віку), SDNNi (80,28 (76,17; 145,18) мс проти 61,07 (47,31; 104,56) мс), RMSSD (118,79 (84,85; 195,87) мс проти 117,13 (63,59; 127,94) мс), а також частотні показники: LF, HF, LF/HF та Amo%. Дані оброблялися з розділенням на денний (08:00–22:00) і нічний (22:00–08:00) періоди. Статистична обробка включала критерій Шапіро-Вілка для перевірки нормальності (ненормальний розподіл, p < 0,05) і U-тест Манна-Вітні для порівняння груп (p < 0,05). Результати показали значне зниження LF (1453,59 (266,57; 3427,03) мс² проти 748,24 (589,76; 2381,27) мс², p < 0,05) і HF (1291,27 (565,96; 5034,61) мс² проти 1452,58 (895,42; 2944,44) мс², p < 0,05) у групі похилого віку, що свідчить про зменшення загальної варіабельності та парасимпатичної активності з віком. Водночас Amo% суттєво зростає (38,57 (35,90; 41,84)% проти 68,46 (66,42; 70,59)%, p < 0,001), вказуючи на посилення автономної регуляції, ймовірно, через постменопаузальний дефіцит естрогенів, який впливає на баланс АНС. LF/HF залишався стабільним (0,70 (0,51; 0,90) проти 0,70 (0,60; 0,80), p > 0,05) демонструючи збереження симпато-парасимпатичного балансу для денного періоду, а для нічного періоду також не виявлено значних відмінностей після видалення викидів (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p > 0,05). Нічні зміни показали зростання HF (6363,06 (3908,87; 11896,74) мс² проти 887,14 (425,23; 5580,90) мс²) і зниження LF/HF (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p < 0,05), однак менші значення HF у старших жінок підкреслюють зниження парасимпатичних резервів. Висновки вказують на суттєвий вплив віку та гормональних змін на ВСР, а також на потенційну роль Amo% як маркера серцево-судинного ризику, що потребує подальших досліджень для розробки профілактичних стратегій у жінок старших вікових груп.
Посилання
Sammito S., Thielmann B., Böckelmann I. Update: Factors influencing heart rate variability – A narrative review. Frontiers in Physiology. 2024. № 15(1430458). P. 1-8. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1430458.
Geovanini G. R., Vasques E. R., Alvim R. O., Mill J. G. Age and sex differences in heart rate variability and vagal specific patterns – Baependi Heart Study. Global Heart. 2020. Vol.15, № 1:71. P. 1-12. DOI: https://doi.org/10.5334/gh.873.
Malik M., Bigger J.T., Camm A. J., Kleiger R. E., Malliani A., Moss A. J. Schwartz P. J. Heart rate variability: Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology, & the North American Society of Pacing and Electrophysiology. European Heart Journal. 1996. № 17 (3). P. 354–381. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.eurheartj.a014868.
Godijk N. G., Vos A. G., Jongen V. W., Moraba R., Tempelman H., Grobbee D. E., Roel F.C., Devillé W., Klipstein- Grobusch K. Heart Rate Variability, HIV and the Risk of Cardiovascular Diseases in Rural South Africa. Global Heart. 2020. Vol. 15, № 1:17. DOI: https://doi.org/10.5334/gh.532.
World Health Organization. Women, ageing and health: A framework for action: Focus on gender. In Women, ageing and health: a framework for action: focus on gender. 2007. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/ 10665/43810/9789241563529_eng.pdf;jsessionid=6CEF2A1A935A5F9FCFC8611A664E736D?sequence=1.
Leicht A. S., Flouris A. D., Kaltsatou A., Seely A. J., Herry C. L., Wright Beatty H. E., Kenny G. P., Age alters cardiac autonomic modulations during and following exercise-induced heat stress in females. Temperature (Austin, Tex.). 2018. № 5(2). P. 184–196. DOI: https://doi.org/10.1080/23328940.2018.1432918.
Lee C. K., Lee J. H., Ha M. S. Comparison of the Effects of Aerobic versus Resistance Exercise on the Autonomic Nervous System in Middle-Aged Women: A Randomized Controlled Study. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. № 19(15):9156. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19159156.
Huikuri H. V., Perkiömäki J. S., Maestri R., Pinna G. D. Clinical impact of evaluation of cardiovascular control by novel methods of heart rate dynamics. Philosophical Transactions of the Royal Society A. 2009. Vol.367, № 1892. P. 1223–1238. DOI: http://doi.org/10.1098/rsta.2008.0294.
Kubota Y., Chen L. Y., Whitsel E. A., Folsom A. R. Heart rate variability and lifetime risk of cardiovascular disease: the Atherosclerosis Risk in Communities Study. Ann Epidemiol. 2017. № 27(10):619-625.e2. DOI: https://doi.org/10.1016/j. annepidem.2017.08.024.
Dolphin H., Dukelow T., Finucane C., Commins S., McElwaine P., Kennelly S. P., "The Wandering Nerve Linking Heart and Mind" – The Complementary Role of Transcutaneous Vagus Nerve Stimulation in Modulating Neuro- Cardiovascular and Cognitive Performance. Frontiers in Neuroscience. 2022. № 16:897303. DOI: https://doi.org/10.3389/ fnins.2022.897303.
Rodgers J. L., Jones J., Bolleddu S. I. Cardiovascular Risks Associated with Gender and Aging. Journal of cardiovascular development and disease. 2019. № 6(2):19. DOI: https://doi.org/10.3390/jcdd6020019.
Freeman R. Assessment of cardiovascular autonomic function. Clin Neurophysiol. 2006. Vol. 117(4). P. 716-730. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinph.2005.09.027.
Zeki A. l., Hazzouri A., Elfassy T., Carnethon M. R., Lloyd-Jones D. M., Yaffe K. Heart Rate Variability and Cognitive Function In Middle-Age Adults: The Coronary Artery Risk Development in Young Adults. American journal of hypertension. 2017. Vol. 31(1). P. 27-34. DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpx125.
Neufeld I. W., Kiselev A. R., Karavaev A. S., Prokhorov M. D., Gridnev V. I., Ponomarenko V. I., Bezruchko B. P. Autonomic control of cardiovascular system in pre- and postmenopausal women: a cross-sectional study. Journal of the Turkish German Gynecological Association. 2015. Vol. 16(1). P. 11-20. DOI: https://doi.org/10.5152/jtgga.2015.15201.
Harvard Health Publishing. What is heart rate variability? 2021. URL: https://www.health.harvard.edu/heart-health/what-is-heart-rate-variability.
Arantes F. S., Rosa Oliveira V., Leão A. K. M., Afonso J. P. R., Fonseca A. L., Fonseca D. R. P., Mello D. A. C. P. G., Costa I. P., Oliveira L. V. F., da Palma R. K.. Heart rate variability: A biomarker of frailty in older adults? Frontiers in medicine. 2022. № 9:1008970. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2022.1008970.
Sluyter J. D., Hughes A. D., Camargo C. A., Jr A. L., Scragg R. K. R. Relations of Demographic and Clinical Factors With Cardiovascular Autonomic Function in a Population-Based Study: An Assessment By Quantile Regression. American Journal of Hypertension. 2018. Vol. 31 (1). P. 53–62. DOI: https://doi.org/10.1093/ajh/hpx134.
Zeki A.l., Hazzouri A., Haan M. N., Deng Y., Neuhaus J., Yaffe K. Reduced heart rate variability is associated with worse cognitive performance in elderly Mexican Americans. Hypertension. 2014. Vol. 63(1). P. 181-187. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01888.
Earnest C. P., Blair S. N., Church T.S. Heart rate variability and exercise in aging women. Journal Womens Health (Larchmt). 2012. Vol. 21(3). P. 334-339. DOI: https://doi.org/10.1089/jwh.2011.2932.
