ФАХОВО-МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НА ЗАСАДАХ ДОСЛІДЖЕННЯ PISA-2018

Анотація

У статті окреслено змістове та методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів-словесників до формування читацької грамотності учнів НУШ на уроках зарубіжної літератури на засадах дослідження PISA-2018. З урахуванням «Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018», аналізу модельних навчальних програм із зарубіжної літератури у 5 класі з’ясовано змістове наповнення поняття «читацька грамотність» як здатності особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту. Окреслено, що міжнародне дослідження PISA-2018 та результати оцінювання зовнішнього незалежного оцінювання за останні п’ять років свідчать про недоліки в освітньому процесі та зумовили актуалізацію необхідних методів та інструментів для поліпшення ситуації. З’ясовано, що модельні програми із зарубіжної літератури у 5–6 класах та підручники, розроблені на основі модельних програм, містять необхідну джерельну базу, щоб забезпечити успішний перехід від початкової освіти до базової середньої, а також на поступове набуття учнями предметних знань і розвиток читацької грамотності як ключової компетентності. Розроблені вправи і завдання спрямовані на формування у школярів читацької грамотності, яка передбачає здатність взаємодіяти з текстом на більш глибинному, інтерпретаційному рівні; критично оцінювати отриману інформацію, висувати власні гіпотези на основі прочитаного, застосовувати її в реальних життєвих ситуаціях. Це група умінь, що ґрунтуються на вияві, сприйнятті, осмисленні, усвідомленні, адекватному розумінні смислової інформації, її аналізі; здатність читати і писати; вміння викладати свої думки відповідно до мовних норм; вміння трансформувати інформацію; вміння виявляти інформацію, надану в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати припущення щодо нового розуміння тексту після його аналізу і добору контраргументів.