ТРОПЕЇКА ЧАСОВО ВІДДАЛЕНОГО ПЕРШОТВОРУ ЯК ПРОБЛЕМА КОГНІТИВНОЇ ТРАНСЛЯТОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА)
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2023.4.1Ключові слова:
ретрансляція, тропеїка, образність, конотативно забарвлені лексико-фразеологічні одиниці, ідіостиль, когнітивна близькість.Анотація
У запропонованій розвідці досліджуються тропеїчні засоби у часово віддаленому першотворі та в українських ретрансляціях, які віддзеркалюють ідіостиль автора першотвору й перекладачів, і встановлюється ступінь когнітивної близькості аналізованих тропів в оригіналі і ретрансляціях як результату вибору перекладачем способу трансформаційного перекладу. Матеріалом дослідження слугували тропи, які виокремлено з трагедії В. Шекспіра Romeo and Juliet (1594) та її українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є Пантелеймон Куліш (1901), Ірина Стешенко (1952) та Юрій Андрухович (2016). У статті обґрунтовано поняття когнітивної транслятології, яка передбачає взаємодію когнітивних і лінгвальних структур у перекладі. Феномен тропеїки розглянуто як засіб створення образності (метафор, образних порівнянь, метонімії тощо) лексико-фразеологічними засобами. У статті імплементовано новий термінологічний апарат щодо системи перекладацьких перетворень. Продемонстровано, що синтез літературного стилю відповідної епохи й ідіостилю перекладачів, який унаочнюється шляхом порівняння ретрансляцій тропеїчних засобів, виконаних із залученням різних стратегій і тактик трансформаційного перекладу, зумовлює різні ступені когнітивної близькості: когнітивну еквівалентність, когнітивну аналогічність у когнітивну варіантність. Найпродуктивнішими трансформаціями виявилися модуляція, диференціація, конкретизація, ампліфікація, елімінація, які зумовлюються відмінностями літературних стилів епохи й авторськими ідіостилями і спричиняють стилістичну когнітивну аналогічність і референтну когнітивну варіантність. Досягнення когнітивної еквівалентності шляхом калькування в усіх ретрансляціях є мінімальним з огляду на відмінності соціально-історичного контексту та культурно-естетичного середовища оригіналу й перекладів.
Посилання
Muñoz Martín R. On Paradigms and Cognitive Translatology. Translation and Cognition. London and New York: John Benjamins, 2010. P. 169–187.
O’Brien S. The Borrowers: Researching the Cognitive Aspects of Translation. Target. 2013. Vol. 25:1. P. 5–17.
Bolaños-Medina A. Self-efficacy in Translation. Translation and Interpreting Studies. 2014. Vol. 9:2. P. 197–218.
Bontempo K., Napier J., Hayes L., Brashear V. Does Personality Matter? Translation and Interpreting. 2014. Vol. 6 (1). P. 23–46.
Андрієнко Т. Когнітивний аспект перекладацького дискурсу. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13069/2/100_eejpl_journal_3.pdf.
Іваницька М. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія. Чернівці : Книги – ХХІ, 2015. 604 с.
Бойко Я. В. Образність часово віддаленого першотвору в контексті діахронної множинності перекладів (на матеріалі ретрансляцій трагедії В. Шекспіра “The Tragedy of Hamlet”). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. 2020. Т. 23. C. 19–29.
Бойко Я. В. Когнітивно-дискурсивна модель діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору (на матеріалі українських ретрансляцій трагедій В. Шекспіра ХІХ–ХХІ століть): реф. дис. д-ра філол.наук : 10.02.16. Харків. 2023. 38 с.
Shakespeare W. Romeo and Juliet. New Haven and London: Yale University Press, 2004. 249 p.
Шекспір У. Ромео та Джульєта. Переклад П. Куліша. Львів : Виданє Українсько-руської видавничої спілки, 1901. 156 с.
Merriam-Webster’s Dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/.
Словник української мови в 11 т. Редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова думка. URL: http://sum.in.ua/.
Шекспір В. Ромео і Джульєтта. Переклад І. Стешенко. Твори у 6 томах: Том 2. Київ : Дніпро, 1985. С. 311–413.
Шекспір У. Ромео і Джульєтта. Переклад Ю. Андруховича. Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2016. 208 с.
