«СТУПЕНІ АКЦІОНАЛЬНОСТІ» ТА ЇХНЯ ВЕРИФІКАЦІЯ У ДІЄСЛІВНИХ МОЛОДІЖНИХ СОЦІОЛЕКТАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2024.6.3

Ключові слова:

молодіжний соціолект, українська мова, акціональність, дієслова, арго, жаргон, просторіччя, сленг, лексика, корпусна лінгвістика

Анотація

У статті досліджуються молодіжний соціолект української мови (МСУМ) та його дієслівні характеристики, зокрема акціональність. МСУМ включає арго, жаргон, просторіччя і сленг, що виконують специфічні функції у комунікації молоді. Автори розглядають важливість МСУМ як інструменту самоідентифікації та соціальної інтеграції молоді, відзначаючи його динамічність та адаптивність. Особливу увагу приділено дієсловам, які є центральними носіями дії та стану в МСУМ, маркерами експресивності, емоційності та оцінних значень. Розглядаються план вираження і план змісту дієслівних молодіжних соціолектів, зокрема специфічна вимова, використання дієслівних неологізмів та різноманітні синтаксичні конструкції. Важливим аспектом дослідження є акціональність, яка займає центральне місце в аспектології. Акціональність описує внутрішню темпоральну структуру ситуацій, визначену семантикою дієслівних лексем та фраз, і відрізняється від граматичного аспекту. Автори підкреслюють взаємозв'язок між аспектом та акціональністю, що характерно для багатьох мов, включаючи українську. Запропоновано класифікацію акціональних типів, яка охоплює стативи, ателічні процеси, телічні процеси та евентиви. Ця класифікація базується на параметрах динамічності, телічності та тривалості, що дає змогу аналізувати акціональність шляхом поділу дієслівних молодіжних соціолектів на граничні та неграничні. Для верифікації ступенів акціональності рекомендовано використання корпусного підходу. Частота вживання дієслів є основним показником для визначення ступеня акціональності. Застосування корпусної лінгвістики дає змогу виявляти та аналізувати мовні патерни, що сприяє глибшому розумінню структури та функціонування мови. Пропонується дослідити вплив МСУМ на розвиток сучасної української мови, зокрема на її граматичні та лексичні особливості. Дослідження може стати основою для подальших лінгвістичних студій.

Посилання

Александрова О. Молодіжний соціолект як лінгвістичний феномен. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2014. № 19. С. 3–11.

Анісімова А.І. Актуалізація концепту «Людина» в мовній картині молодіжного сленгу. 2008. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Aia/2008.pdf

Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу : монографія. Київ : Логос, 2002.

Бей Х.С. Вплив англіцизмів на формування польського молодіжного соціолекту. Сучасні напрямки лінгвістичних досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов. 2012. С. 17–21.

Бугера О.А. Соціальні діалектизми: історія розвитку та теоретичного опрацювання. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2011. № 6(2). С. 30–38. https://journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/view/729/728

Головко О. Сучасне українське просторіччя. Мовознавчий журнал. 2017. № 23(1). С. 45–59.

Грабовий М. Український молодіжний сленг: сучасна картина світу. Київ ; Умань : ПП Жовтий, 2010.

Дмитрієв С.В. Місце сленгових номінацій особи у лексико-семантичній парадигмі української лінгвосвідомості. Слов'янський збірник. 2019. Вип. 23. С. 31–41.

Карпенко А.М. Молодіжний сленг як спосіб вербалізації буття. http://eprints.oa.edu.ua/437/1/2_09_5.pdf

Козко О. Молодіжний соціолект та його мовні особливості. Актуальні питання іноземної філології. № 10. С. 164–170.

Кондратюк О. Молодіжний сленг як мовне явище. Незалежний культурологічний часопис. 2005. Вип. 38. С. 24–31.

Словник сучасного українського сленгу / упоряд. Т.М. Кондратюк. Харків : Фоліо, 2006.

Коваль Н. Використання просторіччя в соціальних мережах: аналіз і тенденції. Соціальні комунікації. 2019. № 12(3). С. 78–89.

Космеда Т., Осіпова Т., Сліпецька В. Зміни в комунікації та мовомисленні українців в епоху коронавірусної пандемії: інноваційна креативність. Theoria et Historia Scientiarum. 2021. Вип. 18. С. 27–47.

Литвиненко М. Просторіччя в академічному середовищі: ризики та перспективи. Наукові записки. 2016. № 21(2). С. 89–97.

Мартос С.А. Молодіжний сленг у мовленнєвій структурі м. Херсона : автореф. дис. … канд. філол. наук. Луганськ, 2006.

Нужна К. Соціолінгвістичні особливості молодіжного мовлення Франції : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.05. Київ, 2015.

Поліщук В.М. Вікова і педагогічна психологія : навчальний посібник. 4-е вид., стер. Суми : Університетська книга, 2019.

Руденко М.Ю. Сучасний молодіжний соціолект: тенденції розвитку та характерні риси. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2022. № 58. С. 130–139.

Савченко В. Соціокультурні аспекти просторіччя в українській мові. Культура і сучасність. 2020. № 15(2). С. 34–48.

Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціальна диференціація української мови : монографія. Київ : Критика, 2005.

Ставицька Л. Український жаргон: словник. Київ : Фоліо, 2005.

Словник української мови : в 11 т. / ред. кол. І.К. Білодід (гол.) та ін. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 10: Т–Ф, 1979.

Ткаченко Л. Вплив просторіччя на розвиток української мови. Лінгвістичні студії. 2018. № 29(4). С. 102–115.

Agrell, S. Aspekte und Aktionsarten im Slavischen. Lund, 1908.

Bertinetto, P.M., & Delfino, D. Aspect vs. Actionality: Why they should be kept apart. In Ö. Dahl (Ed.), Tense and Aspect in the Languages of Europe (pp. 189–225). Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 2000.

Biber, D., Conrad, S., & Reppen, R. Corpus Linguistics: Investigating Language Structure and Use. Cambridge: Cambridge University Press, 1998.

Breu, W. Interactions between lexical, temporal, and aspectual meanings. Studies in Language, 1994, 18(1), 23–44.

Breu, W. Zur Position des Slavischen in einer Typologie des Verbalaspekts (Form, Funktion, Ebenenhierarchie und lexikalische Interaktion). In W. Breu (Hrsg.), Probleme der Interaktion von Lexik und Aspekt (ILA) (S. 21–54). Tübingen: Niemeyer, 2000.

Budiasa, I.G., & Savitri, P.W. The Effect of Indonesian Youtuber’s and Vlogger’s Register on Young Generation Behavior. Lingual, 2020, 9(1), 1–7.

Comrie, B. Aspect. Cambridge: Cambridge University Press, 1976.

García Hernández, B. Estudios de gramática funcional del español. Madrid, 1976.

Gvozdanović, J. Perfective and Imperfective Aspect. In R. I. Binnick (Ed.), The Oxford Handbook of Tense and Aspect (pp. 781–802). Oxford: Oxford University Press, 2012.

Hermann, E. Ergänzungsfragen und ergäanzende Nebensätze im Deutschen. Heidelberg: Winter, 1927.

Jacobsohn, H. [Wackernagel J. Vorlesungen über Syntax mit besonderer Berücksichtigung von Griechische, Lateinisch und Deutsch, erste Reihe und zweite Reihe. Basel: Verlag Emil Birkhäuser & Co]. Gnomon. Kritische Zeitschrift für die gesammte klassische Altertumswissenschaft, 1926, 2, 369–395.

Jacobsohn, H. Aspektfragen. Indogermanische Forschungen. Zeitschrift für Indogermanistik und allgemeine Sprachwissenschaft, 1933, 51, 292–318.

Leech, G., Rayson, P., & Wilson, A. Word frequencies in written and spoken English: Based on the British National Corpus. London: Longman, 2001.

Lyons, J. Semantics. Vol. 2. Cambridge: Cambridge University Press, 1990.

Martin, R. Temps et Aspect. Essai sur l'emploi des temps narratifs en moyen français. Paris: Klincksieck, 1971. 40. Mencken, H.L. The American Language. New York: Alfred A. Knopf, 1963.

Partridge, E. Slang Today and Yesterday. 4th ed. London: Routledge & Kegan Paul, 1972.

Partridge, E. Usage and Abusage: A Guide to Good English. London: Penguin Books, 1999.

Sasse, H.-J. Aspects of aspect. In Aktionsart and aspectotemporality in non-European languages. 1991.

Sasse, H.-J. Recent activity in the Theory of Aspect: accomplishments, achievements or just non-progressive states? Linguistic Typology, 2001, 6(2), 199–271.

Sasse, H.-J. Aspect and Actionsart. In K. Brown (Ed.), Encyclopedia of Language & Linguistics (2nd ed., Vol. 1, pp. 535–538). Amsterdam: Elsevier, 2006.

Sasse, H.-J. Aspect and aktionsart: A reconsideration. Linguistics, 2006, 44(3), 533–548.

Schützler, O. Frequencies in corpus linguistics: Issues of scaling and visualisation. 2015.

Smith, C.S. The parameter of aspect. Dordrecht: Kluwer Academic Publisher, 1991.

Smith, C.S. The parameter of aspect. 2nd ed. Dordrecht: Kluwer Academic Publisher, 1997.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-02