МОВНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ОЦІНКИ В СУЧАСНІЙ ВОЄННІЙ ПОЕЗІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ПОЕТІВ-АМАТОРІВ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.4Ключові слова:
категорія оцінки, негативнооцоінна лексика, воєнна поезія, оцінне поле, мовна картинаАнотація
У статті схарактеризовано особливості вербалізації категорії оцінки в сучасній воєнній поезії 2022–2024 років. Окреслено основні мотиви написання творів авторами-аматорами та роль цих творів у відображенні мовної картини світу українських громадян. Звернено увагу на те, які засоби вираження оцінності використовуються для опису резонансних подій сучасної Великої війни. Закцентовано увагу на різноманітті негативнооцінної лексики, яка найчастіше фігурує в оцінному полі поезій, а також на процеси зміни полюсів оцінки деяких лексем. Продемонстрована роль топонімів та їх перехід у новітні символеми. Проаналізований у статті мовний матеріал включає аматорську поезію, присвячену трьом резонансним подіям сучасності: блокаді «Азовсталі», воєнним злочинам в окупованих містах Київщини та руйнуванню Каховської дамби. Приділено увагу різноманіттю негативнооцінної лексики, яка найчастіше з’являється в оцінному полі поезії для експлікації трагедії, такій як принизливі слова на адресу ворожих солдатів, описи знищених сіл тощо. Також проілюстровані процеси зміни оцінних полюсів деяких нейтральних лексем на негативні (наприклад, група слів зі значенням «вода» для опису наслідків повені). Продемонстровані також способи вираження позитивних конотацій, які у поезії авторів-аматорів зазвичай пов’язуються з українськими захисниками: міфологічні та історичні порівняння, біблійні терміни (Бог, янгол) тощо. Роль топонімів і перехід їх у нові, символічні значення, демонструється на прикладі топоніма «Буча», який став асоціюватися із закатованими мирними жителями, а відтак став синонімом людських страждань в цілому. Майбутня перспектива дослідження матеріалу, який представлений у статті, полягає в більш поглибленому вивченні оцінних засобів, що використовуються у поезіях для опису подій сучасної війни.
Посилання
Гевко О. Хейт, чутливий контент та мова ворожнечі: як уникнути блокувань від Facebook. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220901-hejt-chutlyvyj-kontent-ta-mova-vorozhnechi-yak-unyknutyblokuvan-vid-facebook (дата звернення: 27.02.2022).
Калініченко В. І. Мілітіпсевдоніми як особливий вид антропонімів у вітчизняних лінгвістичних студіях. Лінгвістичні дослідження. 2022. Вип. 56. C. 256–267.
Котович В. В. Ойконімія України як культурний феномен. Дрогобич : Посвіт, 2020, 448 с.
Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 350 с.
Космеда Т. А. Вербалізація соціально-психологічного феномена медіаобразів у дискурсі сучасної українсько- й російськомовної газети: актуалізація асоціативних зв’язків. Лінгвістичні дослідження: зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди : Харків. 2021. Вип. 54. Ч. С. 89–102.
Космеда Т. А., Халіман О. В. Граматика оцінки як актуальна проблема сучасного мовознавства. Лінгвістичні студії. 2022. Вип. 22, С. 17-23.
Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. Харків, 2006, 131 c.
Пересада Є. Лексикалізація, семантикалізація і прагматикалізація латинських літер в українсько-російськомовному мовному просторі в період російсько-української війни. Національні наукові традиції в слов’янському світі: матеріали IІІ Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків, 2023. С. 151–153.
Піддубна Н. В. Вербалізація біблійності в сучасній українській поезії про війну: націокультурні особливості. Національні наукові традиції в слов’янському світі : матеріали IІІ Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків. 2023. C. 285–290.
Поезія Вільних. URL: https://warpoetry.mkip.gov.ua (дата звернення: 07.01.2024).
Сюта Г. М. Лінгвософія опозиції «свій – чужий» у текстах періоду російсько-української війни. Українська мова. 2023. Вип. 2(86). С. 3–34.
Шидловська В. О. Поняття емоції, емоційності та емотивності у сучасній лінгвістиці. VI Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців за міжнародної участі "Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації". 2015. C. 292–295.
Eriksson I. Communicating existential issues through reading poetry. Creative writing in health and social care. London : Jessica Kingsley. 2004. P. 38–57.
Finch A. The body of poetry: Essays on women, form and the poetic self. University of Michigan Press : Michigan, USA, 2005. 192 pp.
Haosen Xiang D., Moon Yi A. A Look Back and a Path Forward: Poetry's Healing Power during the Pandemic. J Med Humanit. 2020. Vol. 41(4). P. 603–608.
Laub D. Truth and testimony: the process and the struggle. Trauma: Explorations in memory. John Hopkins University Press : Baltimore, MA, USA, 1995. P. 61–75.
