LANGUAGE MEANS OF EVALUATION VERBALIZATION IN MODERN WAR POETRY (BASED ON THE WORKS OF AMATEUR POETS)
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.4Keywords:
evaluation category, negative evaluation vocabulary, war poetry, evaluation field, language pictureAbstract
The article describes the peculiarities of the evaluation category verbalization in modern military poetry of 2022–2024. The main motives for writing works by amateur authors and the role of these works in reflecting the linguistic picture of the world of Ukrainian citizens are outlined. Attention is drawn to what means of severity of assessment are used to describe resonant events of full-scale inclusion. Attention is focused on the variety of negatively evaluative vocabulary that appears in the evaluative field of poetry, as well as on the processes of changing the evaluation poles of some lexemes. The role of toponyms and their transformation into modern symbols is demonstrated. The language material analyzed in the article includes amateur poetry dedicated to three most resonant events of the invasion: Azovstal blockade, war crimes in occupied towns of Kyiv region and the destruction of the Kahovska dam. Attention is focused on the variety of negative vocabulary, which most often appears in the evaluation field of poetry to explicit the tragedy, such as derogatory words for enemy soldiers, descriptions of destroyed villages etc. We can also see the processes of changing the evaluation poles of some lexemes into the negative ones (e.g. the word group with the meaning water and water bodies becomes negative to describe the consequences of flood). However, the positive connotation in such poetry is usually connected with the Ukrainian defenders and expressed with the help of mythological and historical comparisons, as well as biblical terms (angel, different kind of author’s prayers to God). The role of toponyms and their transition into new, symbolic meanings are demonstrated on the example of Bucha, which became associated with civilians being tortured and killed, and so it became a synonym for suffering. The future perspective of this material is to widen the topic by analyzing more poetry dedicated to said events.
References
Гевко О. Хейт, чутливий контент та мова ворожнечі: як уникнути блокувань від Facebook. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220901-hejt-chutlyvyj-kontent-ta-mova-vorozhnechi-yak-unyknutyblokuvan-vid-facebook (дата звернення: 27.02.2022).
Калініченко В. І. Мілітіпсевдоніми як особливий вид антропонімів у вітчизняних лінгвістичних студіях. Лінгвістичні дослідження. 2022. Вип. 56. C. 256–267.
Котович В. В. Ойконімія України як культурний феномен. Дрогобич : Посвіт, 2020, 448 с.
Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 350 с.
Космеда Т. А. Вербалізація соціально-психологічного феномена медіаобразів у дискурсі сучасної українсько- й російськомовної газети: актуалізація асоціативних зв’язків. Лінгвістичні дослідження: зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди : Харків. 2021. Вип. 54. Ч. С. 89–102.
Космеда Т. А., Халіман О. В. Граматика оцінки як актуальна проблема сучасного мовознавства. Лінгвістичні студії. 2022. Вип. 22, С. 17-23.
Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. Харків, 2006, 131 c.
Пересада Є. Лексикалізація, семантикалізація і прагматикалізація латинських літер в українсько-російськомовному мовному просторі в період російсько-української війни. Національні наукові традиції в слов’янському світі: матеріали IІІ Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків, 2023. С. 151–153.
Піддубна Н. В. Вербалізація біблійності в сучасній українській поезії про війну: націокультурні особливості. Національні наукові традиції в слов’янському світі : матеріали IІІ Міжнародної славістичної конференції, присвяченої пам’яті святих Кирила і Мефодія. Харків. 2023. C. 285–290.
Поезія Вільних. URL: https://warpoetry.mkip.gov.ua (дата звернення: 07.01.2024).
Сюта Г. М. Лінгвософія опозиції «свій – чужий» у текстах періоду російсько-української війни. Українська мова. 2023. Вип. 2(86). С. 3–34.
Шидловська В. О. Поняття емоції, емоційності та емотивності у сучасній лінгвістиці. VI Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців за міжнародної участі "Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації". 2015. C. 292–295.
Eriksson I. Communicating existential issues through reading poetry. Creative writing in health and social care. London : Jessica Kingsley. 2004. P. 38–57.
Finch A. The body of poetry: Essays on women, form and the poetic self. University of Michigan Press : Michigan, USA, 2005. 192 pp.
Haosen Xiang D., Moon Yi A. A Look Back and a Path Forward: Poetry's Healing Power during the Pandemic. J Med Humanit. 2020. Vol. 41(4). P. 603–608.
Laub D. Truth and testimony: the process and the struggle. Trauma: Explorations in memory. John Hopkins University Press : Baltimore, MA, USA, 1995. P. 61–75.
