ПОГЛЯДИ БЕРНАРДА ШОУ І ЯКОВА МАМОНТОВА НА ДРАМАТУРГІЮ І ТЕАТР

Анотація

У статті в порівняльному аспекті з’ясовано погляди Б. Шоу і Я. Мамонтова на завдання критики, шляхи розвитку драматургії і театрального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки й узагальнення здійснено на основі статей Б. Шоу і Я. Мамонтова. Виявлено й проаналізовано коло тематично і проблемно близьких питань, які домінують у працях авторів і є вагомою підставою для здійснення порівняльного аналізу доробку критиків. Застосовані у статті принципи і методи наукового дослідження (порівняльно-типологічний, герменевтичний, культурно-історичний, рецептивної естетики) сприяли комплексному підходу до виявлення та характеристики спільної проблематики у працях митців. Б. Шоу і Я. Мамонтов виступали на захист об’єктивної і толерантної критики, яка мала фахово характеризувати театральні постановки, сприяти формуванню естетичних смаків глядачів. Обом авторам імпонувала самобутня драматургія Г. Ібсена, що тематикою, системою індивідуалізованих образів, психологічною доктриною, глибиною актуальних проблем (морально-етичних, шлюбних взаємин тощо) та концептуально новими підходами до постановки конфліктів, посутньо вирізнялася з-поміж творів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовані праці засвідчують обізнаність Б. Шоу і Я. Мамонтова з проблемами театру (репертуар, режисура, гра акторів), специфікою творчої лабораторії провідних акторів світових театрів. Виявлено, що твори зарубіжних драматургів Г. Ібсена, С. Пшибишевського, Г. Гауптмана активно увійшли в культурно-мистецький простір України початку ХХ ст. Я. Мамонтов був добре ознайомлений зі здобутками зарубіжних письменників, усвідомлював значення і перспективність прогресивних ідей європейських творчих сил для розвитку української літератури і театральної справи. Б. Шоу і Я. Мамонтов аналізують твори провідних світових драматургів, зауважують про новаторські підходи авторів, які формують засади «нової драми», європеїзують українську літературу і театр.