НОВАТОРСТВО В. ВИННИЧЕНКА В ОПИСІ ВЕСІЛЬНОГО ДІЙСТВА ТА ШЛЮБНИХ ОБРЯДОДІЙ (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ТЕКСТУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ «ПАННА МАРА», «ЗАПИСКИ КИРПАТОГО МЕФІСТОФЕЛЯ»)

Анотація

Традиційно опис обрядів, пов’язаних з одруженням, займає важливе місце в літературі будь-якого народу, оскільки уособлює переламний момент у житті людини. Незважаючи на ряд етнічних, релігійних та географічних особливостей у різних народів, обряди, пов’язані зі вступом у шлюб, можна умовно поділити на знайомство молодих, сватання або благословення на одруження батьків, заручини, підготовка до весілля, власне шлюбна церемонія (вінчання у християн), весілля та шлюбну ніч. Ми вважаємо, що художні твори, в яких є опис хоча б одного з перерахованих етапів, а також елементів весільних звичаїв, аксесуарів, ритуалів, символів, вірувань, поглядів на шлюбні традиції, відношення суспільства до шлюбу тощо, належать до весільної тематики. Сьогодні в атрибутиці, структурі, характері обрядовості відбуваються значні зміни. Після здобуття Україною незалежності поступово відроджується весілля в українській фольклорній традиції.. Все більше молодь приваблює традиційне весільне вбрання, рослинна обрядова символіка, рушники. Проте часто весільний обряд перетворюється з магічного дійства на розважально-ігрове. До даної проблеми неодноразово зверталися науковці, але нині немає жодної узагальнюючої праці, яка б містила розгляд творів Володимира Винниченка, присвячених весільній тематиці. Широкого поширення тема обрядовості отримала у літературі на початку XX століття. Загальновизнаним є факт, що Володимир Винниченко особливу увагу в своєму доробку приділяв питанню шлюба, сім’ї, положенню жінки в суспільстві та родині. Питання розвитку і збереження весільних традицій на материковій Україні є духовним етнокультурним феноменом та складовою народної культури, що зберігає дух нації, народну мораль, звичаєве право. Тема весільних (шлюбних) обрядів є дуже важливою для кращого розуміння історичного розвитку та устрою традиційної української родини. Завдяки цій вічній темі розкриваються і взаємини поколінь, і краса весільного дійства, і стосунки в сім’ї. У статті обґрунтовано актуальність обраної теми, яка зумовлена недостатнім опрацюванням художніх творів весільної тематики в доробку В. Винниченка. Визначено наукову новизну роботи, яка полягає у поступовому розкритті ставлення персонажів творів до шлюбу, весільних обрядодій, пов’язаних зі вступом у шлюб, на основі аналізу художніх творів Володимира Винниченка. Тому метою статті є характеристика й аналіз весільних традицій крізь призму творчого доробку Володимира Винниченка. Основна увага зосереджена на питанні трансформації родинно-обрядової творчості в літературний текст Володимира Винниченка, аналізу елементів обрядових компонентів весільного дійства в творах відомого майстра художнього слова початку XX століття. Обґрунтовано творчість В. Винниченка як унікальне явище національної літератури, яка є невичерпним джерелом глибоких тем та гострих проблем, які не втрачають своєї актуальності в історико-культурному контексті українського сьогодення. Виявлено фактори й чинники, які мали вплив на життя і творчість В. Винниченка. Названо весільні традиції, які були інтерпретовані в творчості письменника. Досліджено авторську перцепцію шлюбу й весілля в художньому тексті Володимира Винниченка. Проаналізовано трансформацію елементів весільних (шлюбних) традицій в тексти романів «Панна Мара», «Записки Кирпатого Мефістофеля». Зазначено про доцільність подальшого вивчення особливостей весільної (шлюбної) обрядовості в текстах українських та зарубіжних письменників XX століття. Заявлено про намір знайти описи весілля у творах сучасних письменників.