МОВНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЙ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.8.2Ключові слова:
засоби масової інформації (ЗМІ), медійний дискурс, здоровий спосіб життя, комунікативні стратегії та тактики, мовні засобиАнотація
У статті представлено результати комплексного лінгвопрагматичного дослідження комунікативних стратегій і тактик популяризації здорового способу життя в сучасному американському медійному дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою вивчення лінгвістичних механізмів формування здоров’язберігаючої поведінки в умовах глобальних викликів суспільному здоров’ю. На матеріалі провідних американських видань («Vista», «Healthy Living», «Eating Well») здійснено багаторівневий аналіз дискурсивних практик конструювання наративу про здоровий спосіб життя. Емпіричну базу дослідження сформовано з урахуванням репрезентативності обраних видань та їх впливу на формування суспільного дискурсу щодо здоров’язберігаючих практик. У результаті дослідження виокремлено дві магістральні комунікативні стратегії: інформативності та аргументації. Стратегія інформативності, спрямована на формування когнітивної бази реципієнтів, реалізується через тріаду тактик: описову (експлікація компонентів здорового способу життя), констатуючу (презентація верифікованих наукових даних) та фактографічну (статистична аргументація). Стратегія аргументації, що забезпечує раціонально-логічне обґрунтування здоров’язберігаючої поведінки, актуалізується через: тактику апеляції до авторитету (інкорпорація експертних оцінок), тактику діалогічності (симуляція інтерактивної комунікації) та тактику суб’єктивізації (персоналізована наративізація досвіду). Встановлено, що максимальна ефективність дискурсивного впливу досягається через синергетичну взаємодію виявлених стратегій, що забезпечує комплексний вплив на когнітивному, афективному та конативному рівнях сприйняття інформації. Такий інтегративний підхід сприяє формуванню стійкої мотивації до імплементації здоров’язберігаючих практик у повсякденне життя цільової аудиторії. Результати дослідження розширюють теоретичні засади медіалінгвістики та можуть бути використані для подальшого вивчення комунікативних механізмів впливу на суспільну свідомість через засоби масової інформації.
Посилання
Dijk T. A. van. Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. Cambridge University Press, 2008. 267 p.
Fairclough N. Critical Discourse Analysis. 2-nd edition. L.: Longman, 2010. 591 p.
Wodak R. Pragmatics and Critical Discourse Analysis: A Cross-Disciplinary Inquiry. Pragmatics & Cognition. 2007. 15(1). P. 203–225.
Chilton P. Analysing Political Discourse: Theory and Practice. L., N.Y.: Routledge, 2004. 241 p.
Fowler R. On Critical Linguistics. Texts and Practices: Readings in Critical Discourse Analysis / ed. by Carmen Rosa Caldas-Coulthard and Malcolm Coulthard/ L.: Routledge, 1996. P. 3–14.
Schiffrin D. Approaches to discourse. Cambridge, MA & Oxford: Blackwell, 1994. 470 p.
Мірошниченко I.Г. Стислий текст в українському масмедійному дискурсі : дис. … канд. філол. наук :10.02.01. Дніпро, 2020. 275 с.
Яшенкова О. Основи теорії мовної комунікації. Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. 309 с.