МОВНА ОСОБИСТІСТЬ СТУДЕНТА-ФІЛОЛОГА ЯК СУБ’ЄКТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

Статтю присвячено розгляду феномена «мовна особистість» як інтегративного поняття в контексті сучасної лінгводидактики, окремі аспекти мовної особистості студента-філолога як суб’єкта професійної підготовки, проблеми формування мовної особистості майбутніх філологів в освітньому просторі університетської професійної підготовки. Зауважено, що проблема мовної особистості в лінгвістиці, психолінгвістиці та лінгводидактиці не є новою, однак методологічна основа її формування дотепер залишається здебільшого об’єктом наукових розвідок педагогів та лінгводидактів, що певним чином звужує уявлення про розмаїття методичного інструментарію в практиці роботи освітніх закладів.Наведено авторську характеристику поняття «мовна особистість»: високорозвинена особистість, носій як національно-мовленнєвої, так і загальнолюдською культури, який володіє соціокультурним і мовним запасом, вільно спілкується українською та іншими мовами в полікультурному просторі, адекватно застосовує набуті знання, мовленнєві вміння і навички у процесі міжкультурного спілкування. Зазначено, що підготовка студентів-філологів освіти, спрямована на здійснення професійної мовленнєвої діяльності, потребує свого переосмислення. Методологія дослідження передбачає урахування основних положень особистісно орієнтованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного та когнітивно-комунікативного підходів.Формування мовної особистості студента-філолога окреслено як компетентнісно орієнтований процес, що залежить від індивідуального досвіду здобувачів освіти, мовно-мовленнєвих знань, умінь і навичок і спрямований на врахування особливостей розвитку мовної особистості, набуті професійної компетентності. Обґрунтовано, що розвиткові мовної особистості здобувача освіти сприяють психологічні передумови засвоєння знань та формування комунікативних умінь і навичок, мотиви учіння, які спонукають здобувачів освіти до засвоєння лінгвістичної теорії й активної мовленнєвої діяльності, які складають основу мовленнєвої компетентності майбутнього фахівця. Формування мовної особистості означає не тільки набуття студентом певних знань, умінь і навичок, а й самовиховання свідомого ставлення до мови, що виявляється в прагненні та вмінні спілкуватися українською мовою, відповідальному ставленні до власного мовлення, постійній, наполегливій роботі над його вдосконаленням, що є невід’ємною частиною національного виховання.