СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ КІБЕРМЕМІВ ЯК МОВНО-КУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТУ МАНІПУЛЯЦІЇ СВІДОМІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2025.10.6Ключові слова:
кібермем, мовна гра, перекладацька стратегія, прагматична адаптація, культурна еквівалентність, мовна креативністьАнотація
У статті досліджено феномен мовної гри в межах кібермемів, зосереджено увагу на перекладацьких викликах та стратегіях відтворення цього явища з англійської на українську мову. Кібермеми розглядаються як компонент маніпуляції свідомістю та різновид онлайн-комунікації, де поєднуються мовна креативність, візуальність і культурна символіка. . Мовна гра та креативність у застосуванні риторичних прийомів здебільшого використовуються для привернення уваги читачів. Експресивні засоби у кібермемах є потужним інструментом маніпуляції свідомістю, оскільки дозволяють не лише інформувати, а й активно впливати на думки, почуття та поведінку аудиторії. Їхнє використання сприяє передачі інформації й формуванню певних емоційних реакцій, впливу на сприйняття подій, людей чи явищ, а також нав’язуванню потрібних установок та оцінок. Авторами підкреслюється важливість врахування психологічних особливостей мовної гри при аналізі контенту кібермемів, виявленні джерел інформаційно-психологічного впливу на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу для особистості і соціальних процесів. Метою дослідження є виявлення типових форм мовної гри у мемах і аналіз способів їх перекладу. Матеріалом слугують автентичні англомовні меми та їх українські відповідники.Застосовано комплекс перекладацьких трансформацій: лексичну адаптацію, стилістичну компенсацію, синтаксичну перебудову та прагматичну корекцію. Теоретичне підґрунтя складають праці іноземних та українських учених. Зроблено висновок, що адекватне відтворення гумору в кібермемах можливе лише за умови креативного підходу до перекладу з урахуванням культурних і комунікативних особливостей, коли перекладач виступає співтворцем запланованого ефекту. Результати дослідження можуть бути корисними для перекладачів, що працюють із цифровими жанрами, медіатекстами та гумористичним контентом.
Посилання
Вітґенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. Київ : Основи, 1997. 311 с.
Koerner E. F. K. Review of Cours de linguistique générale, by F. de Saussure. Language. 1972. Vol. 48, № 3. Р. 682–684. https://doi.org/10.2307/412043
Delabastita D. Word play and translation. The Translator: Studies in Intercultural Communication. 1996. Vol. 2, № 2. P. 127–139.
Крутько Т. В. Мовна гра як спосіб досягнення прагматичного ефекту рекламного тексту. Лінгвістика XXI століття: нові дослідження і перспективи. Київ : Логос, 2012. С. 209–216.
Колоїз Ж. В. Мовна гра як вияв креативності в сучасній афористиці. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. Т. 15. С. 163–185. https://doi.org/10.31812/filstd.v15i0.175
Хайрулін О. Мовна гра як основа інформаційно-психологічного впливу на людину: ІV Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки», 2024. С. 82–85.
Тепшич А. Мовна гра як домінанта постмодерного дискурсу (на матеріалі прозових творів представників станіславського феномена). ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 192 с.
Комісарук А., Хаврель В., Харченко Н. Особливості перекладу мовної гри у художньому тексті. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : Лінгвістичні науки. 2021. № 33. С. 352–369.
Космеда Т. А. Розширення знань про ігрову стилістику українського художнього дискурсу. Рец. на монографію: Тепшич А. І. Мовна гра як домінанта постмодерного дискурсу (на матеріалі прозових творів пред- ставників станіславського феномена). Белград–Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 192 с. Лінгвістичні студії. 2018. Вип. 35. С. 181–182.
Rebrii O., Pieshkova O. Language games vs. the game of translation. SHS web of conferences. 2021. Vol. 105. P. 03004. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110503004
Shovak O., Petiy N. The Manipulative Potential of Stylistic Means in Contemporary Media Discourse. Сучасні дослідження з іноземної філології, 2022. № 3–4. С. 256–264.
Третяк Н. Мовна гра як засіб комунікативного впливу на читача (на матеріалі ЗМІ). Мова і суспільство. 2012. Вип. 3. С. 309–314.
Чернікова О.І. Вербальний, невербальний та комплексний меми: класифікація за способом подання та сприйняття інформації в інтернет-середовищі (на матеріалі англомовних кіномемів). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2015. Том 18, № 1. С. 151–156.
Shifman L. Memes in a Digital World: Reconciling with a Conceptual Troublemaker, Journal of Computer- Mediated Communication. 2013. Vol. 18, Iss. 3. P. 362–377. https://doi.org/10.1111/jcc4.12013
Jewitt C. An introduction to multimodality. The Routledge Handbook to Multimodal Analysis. London; New York: Routledge, 2009. P. 15–27.
Смола Л. Мем як інструмент інформаційної війни. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. 2019. Том 1, № 10. С. 91–95. https://doi.org/10.17721/BSP.2019.1(10).23
Acronym Finder. 2019. URL : https://www.acronymfinder.com (date of access: 13.05.2025)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.