АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ ТРОЛІНГ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

У статті досліджено феномен тролінгу як соціально-психологічне явище з погляду психолінгвістики. Актуальність дослідження асоціативного поля тролінг зумовлена кількома ключовими факторами, що відображають сучасні тенденції в комунікації та суспільстві: поширеністю цього явища в онлайн-просторі, психологічним впливом тролінгу на комунікантів, визначенням специфічних лінгвістичних характеристик, підвищенням медіаграмотності користувачів.На основі слів-реакцій, отриманих у результаті експерименту, здійснено аналіз асоціативного поля тролінг, виявлено його ключові компоненти та їхні взаємозв’язки. Розглянуто характеристики тролінгової поведінки, зокрема, використання провокаційних та образливих слів, маніпуляція інформацією, анонімність і застосування псевдонімів, використання інтернет-мемів і вірусного контенту. Досліджено психологічні механізми, що є основою тролінгу, і його вплив на жертв. Визначено основні мотиви тролів та їхні стратегії поведінки. Названо соціальні фактори, що сприяють поширенню тролінгу в інтернеті.У статті проаналізовано асоціативний експеримент, який уможливив виявлення частотних реакцій на слово тролінг, що відображають особливості сприйняття цього концепту різними респондентами. Результати вільного асоціативного експерименту надали змогу сформувати асоціативне поле аналізованого слова та виокремити тематичні домінанти поля реакції, що є значущими для опитуваних. Проведено підрахунок частотності кожної асоціації, визначено найбільш частотні асоціації, складено рейтинг асоціацій. Групування асоціацій за семантичними категоріями (зокрема, емоції, дії, особи, місця) уможливило визначення семантичних зв’язків між асоціаціями, виявило емоційне забарвлення асоціацій, установило ключові ознаки поняття тролінг на основі асоціацій. Формулювання ядрових маркерів, що відображають ключові характеристики тролінгу, представлені словами та словосполученнями. У результаті цього експерименту встановлений взаємозв’язок між індивідом, мовою і світом, що реалізується мовними засобами та відображає розуміння світу, його концептуалізацію, а також комунікативні стратегії поведінки комунікантів.