ЕКОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ ДОНАЛЬДА ТРАМПА
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2025.9.8Schlagworte:
емоції, емотивна еколінгвістика, політичний дискурс, комунікативні стратегії, лексико-стилістичні засоби, комунікативні цілі, екологічна/неекологічна комунікаціяAbstract
Статтю присвячено дослідженню екологічності подання інформації у промовах 45/47-го президента США Дональда Трампа. Основну увагу приділено визначенню факторів, що впливають на екологічність чи неекологічність його політичного дискурсу. Виокремлено комунікативні стратегії, які використовує політик, та їхній потенціал маніпулятивного впливу на аудиторію. Дослідження також охоплює аналіз лексико-стилістичних засобів, що формують емоційний стан реципієнтів.Матеріалом для аналізу слугували інавгураційні промови та передвиборчі виступи Дональда Трампа під час теледебатів. Було розглянуто прагматичний потенціал використаних мовцем лексико-стилістичних засобів, що визначають комунікативну ефективність повідомлень з урахуванням поставлених комунікативних цілей. На основі критеріїв екологічної комунікації, запропонованих К. Тараненко, було визначено критерії неекологічності як такі, що чинять негативний вплив на емоційний стан учасників комунікації. У процесі дослідження було виокремлено низку чинників, які роблять промови Трампа неекологічними. З’ясовано, що основними неекологічними стратегіями промов політика є звинувачення, погрози, маніпуляція фактами, критика та приниження опонентів. Окрім зазначених неекологічних, було виявлено ряд екологічних стратегій, що сприяють формуванню позитивної емоційності та апелюють до ключових цінностей, як-от американська мрія, патріотизм, безпека, свобода, рівність, справедливість та віра в Бога. У процесі аналізу ілюстративного матеріалу виявлено низку лексико-стилістичних засобів, що підсилювали емоційний тиск шляхом маніпулювання патріотичними почуттями адресатів. Під час проведеного дослідження зроблено висновок про те, що незважаючи на досягнення комунікативних цілей, використання неекологічних стратегій та тактик має негативний вплив на адресатів, що неминуче призведе до відповідних наслідків.
Literaturhinweise
Киселюк Н. П., Бондар Т. Г. Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог, 2024. Вип. 21(89). С. 16–19.
Маслюк А. М. Вплив емоційних станів на розвиток особистості. Психологічний часопис. № 2 (6), 2017. С. 57–69.
Пасинок В. Г. Еколінгвістичні аспекти у фокусі риторики, стилістики та культури мовлення. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, 2016. Вип. 81. С. 6–13.
Тараненко К. B. Принципи екологічної медіакомунікації під час пандемії. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 33, том 2, 2020. С. 168–173.
Тараненко К. В. Явище лінгвоцинізму з позицій еколінгвістики. Український смисл : науковий збірник. Дні- про, 2019. С. 113–121.
https://trumpwhitehouse.archives.gov/briefings-statements/the-inaugural-address/ (дата звернення 20.02.2025).
https://abcnews.go.com/Politics/harris-trump-presidential-debate-transcript/story?id=113560542 (дата звернення 20.02.2025).
https://www.bbc.com/ukrainian/news-65541778 (дата звернення 20.03.2025).