SYNTAX ORGANIZATION OF COMPLEX CONNECTION (ACCOMPANIMENT) CONSTRUCTIONS
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2023.2.1Keywords:
determinative-correlative connection, connection, connecting construction, connecting conjunction, segmented/nonsegmented structure, semantic-grammatical feature, syntactic connection, complex connecting (accompanying) sentenceAbstract
The article analyzes the peculiarities of the syntactic status of complex connecting (accompanying) sentences as dismembered structures that have a specific formal-syntactic and semantic-syntactic organization. It has been found that compound conjunctive (accompanying) sentences have different features, a specific grammatical nature, and therefore deserve their own syntactic status. It was established that ‘adjunction’ is a type of syntactic connection based on the relationship between the semantic-grammatical independence of the main predicative part and the semantic and grammatical attraction of the adjunct to it; the syntactic units analyzed in the research are qualified as sentences of dismembered structure, in which the main part is completely complete structurally and semantically and does not require a dependent predicative part, and the dependent one performs the role of an additional message to what is said in the main part, contains a syntactic indicator of non-independence. It has been established that complex subjunctive connecting (accompanying) sentences are relatively reproductive, since the main part is independent, does not have any constructive indicators, and the subjunctive formally depends on the main one and extends it from the point of view of evaluation, consequence, remarks, etc. The presence in the subjunctive part of a conjunction (what, where, from where, when, how, why, moreover), the content of which is provided only by the main component, and therefore needs it, makes it possible to consider such a connection as a determinant-correlation. It has been proven that connecting relations can be strengthened by causative shades (if the connecting word takes the form from what, for what, because of what) or consequential (if the connecting word takes the form as a result of what). It is generalized that complex connecting (accompanying) sentences are easily transformed into complex, conjunction-less constructions or into simple sentences.
References
Городенська К. Сполучникова реалізація семантико-синтаксичних відношень у складносурядних реченнях. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. Вінниця, 2009. Вип. 11. С. 8–15.
Городенська К.Г. Сполучники української літературної мови: монографія. Київ : Інститут української мови: Видавничий дім Дмитра Будаго, 2010. 208 с.
Жайворонок В.В. Граматична природа складноприєднувальних конструкцій усного літературного мовлення. Мовознавство.1970. № 4. С. 33–38.
Жайворонок В.В. Приєднувальні сполучники у структурі складного речення. Мовознавство. 1975. № 5. С. 67–74.
Завальнюк І. Структура та стилістичні параметри вживання складноприєднувальних конструкцій у сучасному українському газетному мовленні. Лінгвістичні студії: зб. наук. праць Донецького державного університету. Донецьк, 2008. Вип. 17. С. 199–206.
Івкова Н. Структурна та функціонально-семантична специфіка приєднувальних конструкцій у текстах публіцистичного стилю. Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: зб. наук. праць Рівненського держ. гум. ун-ту. Рівне : РДГУ, 2005. Вип. 13. С. 53–56.
Каранська М.У. Приєднувальний зв’язок у синтаксичній одиниці спілкування. Наукові записки Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Серія: Лінгвістика. Житомир, 1959. Т. 11. С. 3–16.
Коцюбовська Г.А. Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект : дис. … кан. філол. Наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2002. 165 с.
Коцюбовська Г.А. Текстотвірні функції приєднувальних конструкцій в українській художній прозі. Ономастика і апелятиви. Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. Вип. 17. С. 76–81.
Шульжук Н. Складноприєднувальні конструкції у структурі діалогічної єдності. Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне : РДГУ, 2004. Вип.12. С. 22–23.
Христіанінова Р. Складнопідрядні речення, побудовані з використанням технік «підрядного приєднання». Українська мова. 2009. № 1. С. 3–14.
Українська мова. Енциклопедія / редкол.: В.М. Русанівський, О. О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 485–486, 557.
Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: синтаксис. Донецьк : ДонДУ, 2001. 662 с.
Дудик П.С., Прокопчук Л.В. Синтаксис української мови : підручник. Київ : ВЦ «Академія», 2010. 384 с.
Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. Київ : Либідь, 1993. 368 с.
Сучасна українська мова. Синтаксис : підручник / за ред. О.Д. Пономарева. Київ : Либідь, 1994. 256 с.
Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: підручник. Київ : ВЦ «Академія», 2010. 408 с.
Сучасна українська літературна мова: підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін. ; за ред. М.Я. Плющ. Київ : Вища шк., 1994. 414 с.
Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: проблемні питання. Київ, 1994. 667 с.
Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. ІІ. Київ, 1965. 283 с.
