АНТИМІЛІТАРНИЙ ДИСКУРС У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2026.14.3

Ключові слова:

антимілітарний дискурс, воєнна проза, російсько-українська війна, постколоніалізм, дегуманізація, травматичний наратив, психологізм, ідентичність

Анотація

У статті досліджено специфіку антимілітарної репрезентації російсько-української війни в сучасній українській прозі як цілісного художньо-дискурсивного феномена. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю осмислення війни не лише як історико-політичної події, а як складного антропологічного, екзистенційного та гуманітарного явища, що радикально трансформує індивідуальну й колективну свідомість. Метою дослідження є виявлення художніх моделей інтерпретації воєнної реальності в антимілітарній оптиці, а також аналіз функціонування антиколоніального й постколоніального дискурсів у сучасному літературному процесі. Матеріалом дослідження слугували твори сучасних українських письменників (С. Талан, Г. Вдовиченко, Н. Фіалко, Є. Положія), у яких репрезентовано різні моделі художнього осмислення війни. Методологічну основу дослідження становить комплекс антимілітарного, антиколоніального, постколоніального, історико-літературного, герменевтичного, наратологічного та психологічного підходів, що забезпечує багатовимірний аналіз текстів. У результаті наукової розвідки з’ясовано, що антимілітарна проза формує особливу художню систему, у якій війна постає як простір дегуманізації, моральної кризи та руйнування соціальних зв’язків. Виявлено, що ключовими ознаками цієї системи є деконструкція міфів про війну, психологізація травматичного досвіду, критика імперських наративів і репрезентація процесів деформації особистості під впливом насильства. У дослідженні також окреслено типологію персонажів (військові, цивільні, колаборанти, представники окупаційних структур), через яку моделюється багатовимірність воєнного досвіду. Зроблено висновок, що антимілітарна репрезентація війни в сучасній українській прозі функціонує як важливий механізм переосмислення історичної реальності та формування нової гуманістичної парадигми літератури. Перспективи подальших досліджень пов’язані з ґендерним аналізом воєнного наративу, компаративістикою антивоєнної прози та вивченням новітніх форм художньої репрезентації війни.

Посилання

Талан С. Ракурс: роман. Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 2018. 320 с.

Вдовиченко Г. Маріупольський процес: роман. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. 288 с.

Талан С. Повернутися дощем. Книга 1: роман. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2022. 384 с.

Фіалко Н. Обірвана струна. Тернопіль : Богдан, 2016. 352 с.

Положій Є. Іловайськ: Розповіді про справжніх людей. Харків : Фоліо, 2017. 378 с.

Літературна енциклопедія: у 2 томах. Т. 2. Авт.-укладач Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ: «Академія», 2007. 624 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-09-30

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО