БАЗОВІ ЕМОЦІЇ, БАЗОВІ ЕМОЦІЙНІ КОНЦЕПТИ, СЛОВА-ІМЕНА БАЗОВИХ ЕМОЦІЙНИХ КОНЦЕПТІВ: У ПОШУКАХ УТІЛЕСНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.3Ключові слова:
базова емоція, базовий емоційний концепт, ментальний образ, слово-ім'я базового емоційного концепту, утілесненняАнотація
У статті досліджено особливості утілеснення базових емоцій, базових емоційних концептів і слів-імен базових емоційних концептів. Вихідним для дослідження постало положення про те, що в еволюції вербалізованого концепту вирізняються його діахронічна глибина та його діахронічне варіювання. Діахронічну глибину концепту визначено як архаїчний ментальний образ, який сформувався перцептивно в процесах взаємодії людини як мислячого суб'єкта з навколишнім середовищем. Стверджено, що саме діахронічна глибина є свідченням утілеснення концепту. Охарактеризовано взаємообернення образів і концептів у мисленні людини, в якому ментальний образ (непропозиційна думка) обертається на концепт (пропозиційна думка), і навпаки. Ясовано роль цього обернення в еволюції людської свідомості, коли навзамін архаїчної свідомості, властивістю якої є ментальний образ, розвинулася свідомість сучасна, властивістю якої є концепт. Ясовано роль цього обернення в словесному спілкуванні людей; словесне спілкування визначено на основі нейрофізіологічного й психологічного пересвідчень як таке, що залучає зорову і слухову зони мозку людини, разом із пов'язаними органами сприйняття, а також глибокі і поверхневі шари мислення людини, де індивідуальна (не)свідомість сягає колективного несвідомого з його архетипами. Стверджено, що всі концепти у мисленні людини є утілесненими, оскільки всі вони мають діахронічну глибину у відповідній картині світу, при тому, що людина успадковує цю картину світу разом із мовою, якою розмовляє. Конкретизовано, шо базові емоційні концепти в англійськомовній та українськомовній картинах світу є утілесненими завдяки архаїчному образу руху, який лежить у діахронічній глибині цих концептів, а слова-імена базових емоційних концептів в англійській та українській мовах є утілесненими завдяки тому, що несуть у своїх внутрішніх формах цей образ із діахронічної глибини. Базові емоції людини узначено як біологічні універсалії, які є утілесненими завдяки своїй психосоматичній і сенсомоторній природі. Тим доведено, що базові емоції, базові емоційні концепти і слова-імена базових емоційних концептів ґрунтуються на різних аспектах утілеснення людини як виду.
Посилання
Vasko R.V. Semiotic and culturological passportization of numeric phraseosymbols. Logos. 2019. № 98. Р. 94–103. doi.org/10.24101/logos.2019.10.
Шевченко І.С. Еволюційні механізми когнітивної семантики. Когніція, комунікація, дискурс. 2016. № 13. С. 131–141. doi.org/10.26565/2218-2926-2016-13-07.
Vakhovska O.V. Emotions and the archaic consciousness of man: a diachronic semantic reconstruction of the names of emotions in English. Amazonia Investiga. 2023. № 12(69). P. 194–203. doi.org/10.34069/AI/2023.69.09.17.
Gibson J.J. The theory of affordances. Perceiving, acting, and knowing. Toward an ecological psychology / Shaw R., Bransford J. Hillsdale: NJ, Lawrence Erlbaum Associates, 1977. P. 67–82.
Jorba M. Husserlian horizons, cognitive affordances and motivating reasons for action. Phenomenology and the Cognitive Sciences. 2020. № 19(5). P. 847–868. doi.org/10.1007/s11097-019-09648-z.
McClelland T. The mental affordance hypothesis. Mind. 2020. № 129(514). P. 401–427. doi.org/10.1093/mind/fzz036.
Scarantino A. Affordances explained. Philosophy of Science. 2003. № 70. P. 949–961.
Vakhovska O.V. The role of affordances in metaphor production and comprehension: a view of metaphors of emotions. Innovations in philology: whims of the need of the hour: papers of the international scientific conference. Częstochowa, Poland, 6–7 December 2023. Częstochowa: Akademia Polonijna w Częstochowie, 2024. P. 107–110. doi.org/10.30525/978-9934-26-383-5-28.
Жаботинська С.А. Семантика лінгвальних мереж у навчальному комбінаторному тезаурусі. Studia Philologica. 2019. № 13. P. 17–27. doi.org/10.28925/2311-2425.2019.13.3.
Zhabotynska S.A. Saussure’s theory of the linguistic sign: a cognitive perspective. Papers of the International Congress of Linguistics, online, 20–27 July, 2013. Genève: Département de Linguistique de l’Université de Genève. www.cil19.org/uploads/documents/Saussure_Theory_Of_The_Linguistic_Sign-A_Cognitive_Perspective.pdf.
Vakhovska O.V. Emotions and consciousness: reconstructing emotion concepts’ diachronic depths with the use of proto-language data. LOGOS. 2024. № 119. P. 49–58. https://doi.org/10.24101/logos.2024.26.
Ekman P. An argument for basic emotions. Cognition and Emotion. 1992. № 6(3/4). P. 169–200. doi.org/10.1080/02699939208411068.
Ekman P. Basic emotions. In Dalgleish T., Power, T. (Eds.), The Handbook of Cognition and Emotion. U.K.: Wiley & Sons, Ltd., 1999. P. 45–60.
Scherer K.R. What are emotions? And how can they be measured? Social Science Information. 2005. № 44(4). Р. 695–729.
Spivey M.J. The continuity of mind. Oxford: OUP, 2007. 421 p.
Varela F.J., Thompson E., Rosch E. The embodied mind. Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology Press, 2017. 328 p.
Gallagher Sh. How the body shapes the mind. Oxford: OUP, 2005. 294 p.
Shapiro L., Spaulding Sh. Embodied cognition. Stanford Encyclopedia of Philosophy, ed. by Zalta E.N., Nodelman U. Stanford: Stanford University Press, 2024. plato.stanford.edu/entries/embodied-cognition/ [accessed 2024.08].
Zahavi D. Subjectivity and selfhood: investigating the first-person perspective. Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology Press, 2005. 280 p. doi.org/10.7551/mitpress/6541.001.0001.
Merleau-Ponty M. Phenomenology of perception. London: Routledge, 1962/2013. 696 p.
Ward D., Silverman D., Villalobos M. The varieties of enactivism. Topoi. 2017. № 36(3). P. 365–375. doi.org/10.1007/s11245-017-9484-6.
Chemero A. Dynamical explanation and mental representations. Trends in Cognitive Science. 2001. № 5(4). P. 141–142. doi.org/10.1016/S1364-6613(00)01627-2.
Martin T., Schwartz D.L. Physically distributed learning: adapting and reinterpreting physical environments in the development of fraction concepts. Cognitive Science. 2005. № 29(4). P. 587–625. doi.org/10.1207/s15516709cog0000_15.
Kimmel M. Properties of cultural embodiment: lessons from the anthropology of the body. Sociocultural Situatedness, Volume 2, ed. by Frank R.M., Dirven R., Ziemke T., Bernárdez E. Berlin, New York: De Gruyter Mouton, 2008. P. 77–108. doi.org/10.1515/9783110199116.1.77.
Lakoff G., Johnson M. Philosophy in the flesh: the embodied mind & its challenge to Western thought. New York: Basic Books, 1999. 640 p.
Bergson H. Creative evolution. NY: Holt & Co, 1911. 407 p.
Ваховська О.В. Емоції у мовній картині світу: досвід когнітивного лінгвокомпаративного аналізу імен емоцій в англійській та українській мовах. Modern philology: theory, history, methodology: Scientific monograph. Part 1 / Djakons R. (Ed.). Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2024. C. 290–342. doi.org/10.30525/978-9934-26-425-2-15.
Vakhovska O.V. The sin of the translator: on words and mental images in translation. Amazonia Investiga. 2022. № 11(54). P. 178–188. doi.org/10.34069/AI/2022.54.06.17.
Vakhovska O.V., Borozenets A.R. Emotions and the archaic consciousness of man: a diachronic semantic reconstruction of emotion names in Ukrainian. Modern Ukrainian linguospace: ethnomental, axiological, pragmatic aspects: Scientific monograph / Djakons R. (Ed.). Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023. P. 26–48. doi.org/10.30525/978-9934-26-365-1-2.
Barsalou L.W., Wiemer-Hastings K. Situating abstract concepts. Grounding cognition: the role of perception and action in memory, language, and thinking, ed. by Pecher D., Zwaan R.A. Cambridge: Cambridge University Press, 2005. P. 129–163. doi.org/10.1017/CBO9780511499968.007.
Borghi A.M., Binkofski F. Words as social tools: an embodied view on abstract concepts. New York: Springer, 2014. 127 p. doi.org/10.1007/978-1-4614-9539-0.
Moholy-Nagy L. In defense of ‘abstract’ art. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 1945. № 4(2). P. 74–76. doi.org/10.2307/426079.
Gebser J. The ever-present origin. Athens: Ohio University Press, 1986. 647 p.
Heidegger M. The basic problems of phenomenology, tr. by Hofstadter A. Bloomington: Indiana University Press, 1988. 396 p.
Husserl E. Cartesian meditations: an introduction to phenomenology, tr. by Cairns D. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2012. 176.
Kosslyn S.M., Thompson W.L., Ganis G. The case for mental imagery. Oxford: OUP, 2006. 260 р. doi.org/10.1093/acprof:oso/ 9780195179088.001.0001.
Kaup B., Ulrich R., Bausenhart K.M., Bryce D., Butz M.V., Dignath D., Dudschig C., Franz V.H., Friedrich C., Gawrilow C., Heller J., Huf1 M., Hütter M., Janczyk M., Leuthold H., Mallot H., Nürk H.‑Ch., Ramscar M., Said N., Svaldi J., Wong H.Y. Modal and amodal cognition: an overarching principle in various domains of psychology. Psychological Research. 2024. № 88. P. 307–337. doi.org/10.1007/s00426-023-01878-w.
Vakhovska O.V., Isaienko O.M. Language, culture, and image-driven interpretations in translation: a case for the university translation classroom in Ukraine. Amazonia Investiga. 2021. № 10(47). P. 240–249. doi.org/10.34069/AI/2021.47.11.25.
Jusuk F.F., Vakhovska O.V. Image-driven interpretations in professional communicative mediation: bringing translation and psychotherapy together. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2021. № 48(261). P. 63–67. doi.org/10.31174/SEND-HS2021-261IX48-11.
Zada Z., Goldstein A., Michelmann S., Simony E., Price A., Hasenfratz L., Barham E., Zadbood A., Doyle W., Friedman D., Dugan P., Melloni L., Devore S., Flinker A., Devinsky O., Nastase S., Hasson U. A shared linguistic space for transmitting our thoughts from brain to brain in natural conversations. Unpublished preprint, 2023. doi.org/10.1101/2023.06.27.546708.
Kumar S., Sumers T., Yamakoshi T., Goldstein A., Hasson U., Norman K., Griffiths Th., Hawkins R., Nastase S. Shared functional specialization in transformer-based language models and the human brain. Nature Communications. 2024. № 15. P. 5523. doi.org/10.1038/s41467-024-49173-5.
Minsky M. Society of mind. NY: Simon and Schuster, 1988. 336 p.
Jung C.G. Archetypes and the collective unconscious. Collected works of C.G. Jung. Volume 9. Part 1 / G. Adler, R.F.C. Hull. Princeton: Princeton University Press, 1981. 480 p.
Barsalou L.W. Perceptual symbol systems. Behavioral and Brain Sciences. 1999. № 22(4). P. 577–609. doi.org/10.1017/s0140525x99002149.
Frege G. Über Sinn und Bedeutung. Zeitschrift für Philosophie und philosophische Kritik. 1892. Neue Folge, № 100/1. S. 25–50.
Левицький В.В. Основи германістики. Вінниця: Нова книга, 2008. 528 с.
Lewis C.I. Mind and the world-order: outline of a theory of knowledge. New York: Dover, 1929. 446 p. doi.org/10.2307/2180045.
Chalmers D. Facing up to the problem of consciousness. Journal of Consciousness Studies. 1995. № 2. P. 200–219. doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195311105.003.0001.
Dennett D. A history of qualia. Topoi. 2020. № 39. P. 5–12. doi.org/10.1007/s11245-017-9508-2.
Block N. Consciousness and cognitive access. Proceedings of the Aristotelian Society. 2008. № 108(1). P. 289–317. doi.org/10.1111/j.1467-9264.2008.00247.x.
Goodwyn E. The neurobiology of the gods: how brain physiology shapes the recurrent imagery of myth and dreams. London & New York: Routledge, 2012. 256 p. doi.org/10.4324/9780203141526.
Eisenstein S. The cinematographic principle and the ideogram. In Leyda J. (Trans., Ed.), Film Form: Essays in Film Theory. New York: Harcourt, 1929. P. 28–44.
Shershnova A. Meaning-making through montage in English-language haiku. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. 2020. № 1. P. 314–349. lartis.sk/issue-1-2020/.
Ваховська О.В. Переклад: слово, яке обернулося образом. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Том 33(72), № 5 Том 2. C. 1–8. 10.32782/2710-4656/2022.5.2/01.