КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ НЕЦЕНЗУРНОЮ ЛЕКСИКОЮ ТА ЗАГАЛЬНОЮ ГНУЧКІСТЮ МОВЛЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/philspu/2025.9.2

Ключові слова:

ненормативна лексика, мат, лихослів’я, емоційний стан, функціонально-лінгвістичний підхід, мовні патерни

Анотація

У статті зроблено спробу історичного огляду та емпіричного узагальнення деяких ключових параметрів ненормативної лексики: які основні чинники, що детермінують масштабне поширення лихослів’я в сучасному українському соціумі. Торкаючись аспектів походження мату, розкриваємо аргументи захисників та противників ненормативної лексики. Проаналізовано термін «мат», використання мови, яка вважається грубою, блюзнірською або іншим чином неприйнятною у ввічливій або офіційній промові для вираження гніву чи інших сильних емоцій. Розглянуто лексеми «ненормативна лексика», «нецензурна лексика», «лихослів’я». Доведено, що ненормативна лексика – поняття досить широке, і нецензурна лексика (до якої належить український мат) є лише її різновидом. Мета статті – розглянути проблему нецензурної брані з точки зору загальнолюдських цінностей, виявити ставлення населення до ненормативної лексики та частоту її вживання. Досліджено, що нецензурна лайка сягає корінням у давньослов'янські культи. Вивчаючи природу людської агресії та її прояви, багато дослідників стверджують, що лайка – це один з видів насильства, що перетворився на невід’ємну рису нашого повсякденного життя. Однак досі не було систематичних крос-лінгвістичних досліджень мовних патернів ненормативної лексики. Вивчаючи статистичні закономірності у звучанні лайок у різних мовах за допомогою функціонально-лінгвістичного підходу виявлено, що звуки у таких словах (фонеми) самі сприяють їх образливості, порушуючи фундаментальний лінгвістичний принцип: зв'язок між звуком і значенням слова довільний. Досліджуючи терміни кревності, детально проаналізовано, що вторинні значення термінів кревності виходять далеко за межі сімейної теми і за межі соціуму. Вони тісно пов’язані з тваринним, рослинним та предметним світом, з міфологічним простором та абстрактними поняттями, використовуються як вигуки.Об’єктом дослідження є нецензурні термінологічні одиниці, вирази, образи мови, пов’язані з емоційним вибухом, що дає вихід емоційної енергії, що накопичилася. Предметом дослідження є структурно-семантичні аспекти непристойної лексики.

Посилання

Emma Byrne. Swearing Is Good for You: The Amazing Science of Bad Language. Profile Books, 2018. 240 p.

Donna Jo Napoli. Primary movement in sign languages. Gallaudet University Press, 2011.

Mohr Melissa. Holy Sh*t: A Brief History of Swearing. Oxford Academe, 2016. 336 р.

Timothy B. Jay. We Did What?!: Offensive and Inappropriate Behavior in American History. Greenwood, 2016. 486 р.

Stephens, Harry Dowber, Amber Barrie, R., Atkins, J. Express: Effect of swearing on strength: Disinhibition as a potential mediator. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 76 (4), 2022.

Stephens, R., Atkins, J., Kingston, A. Swearing as a response to pain. NeuroReport. 20(12), 2009. Р. 1056-1060.

Тисяча років української суспільно-політичної думки. К.: Дніпро, 2001. 576 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-29