АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ЕМПІРИЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВОКОГНІТИВНИХ КОНЦЕПТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/philspu/2023.2.5Ключові слова:
слово-стимул, асоціації, мовна свідомість, мовна картина світу, асоціативне поле, валідність експериментуАнотація
У статті обґрунтовано доцільність використання асоціативного експерименту під час дослідження лінгвокогнітивних концептів. Доведено, що при дослідженні концептів повинно враховувати мовні стереотипи, особливості національного менталітету, що виявляється за допомогою такого психолінгвістичного методу, як асоціативний експеримент. Проаналізовано, яким чином за ланцюгом слово-стимул – реакція можна визначити організацію концепту у свідомості індивіда, узагальнити дані респондентів і вибудовати образ загального мовця, зробити висновок щодо місця концепту у національному менталітеті, порівняти отримані дані з теоретико-лінгвістичним дослідженням концепту. Розглянуто такі дотичні поняття, як слово-стимул, асоціації, мовна свідомість, мовна картина світу, асоціативне поле, валідність експерименту. Систематизовано процедуру проведення дослідження, що відбувається за допомогою статистично оброблених результатів масового експерименту на вільні вербальні асоціації, коли інтерпретуються зміст і форми реакції на слово-стимул. Окреслено мету асоціативного експерименту – дослідити ментальний лексикон носіїв мови. Проаналізовано види асоціацій і зроблено висновок, що асоціація дає можливість розвинути питання, пов’язані із засобами зберігання знань, процесів породження і розуміння мовлення, організації внутрішнього лексикону і генетичної пам’яті індивіда. Акцентовано увагу на недоліках асоціативного експерименту, таких як формування списку слів-стимулів, їхня кількість та кількість респондентів, урахування їхніх соціометричних даних, щоб асоціативний експеримент був неупередженим та валідним; відображення актуальних лише на момент проведення експерименту асоціацій, і як наслідок, репрезентація тільки певного етапу мовного розвитку носіїв певного територіального мовного різновиду. Підтверджено важливість асоціативного експерименту для дослідження внутрішнього ментального світу людини; для конструювання мережі асоціацій у свідомості індивіда та національної свідомості.
Посилання
Ткаченко Г.В. Асоціативний експеримент як засіб пізнання онімів в когнітивній ономастиці. Актуальні проблеми слов’янської філології. 2010. Випуск XXІІІ, частина 3. С. 454–460.
Храбан Т. Використання асоціативного експерименту як одного з основних методів психолінгвістики в дослідженні інтернет-комунікації. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2016. Вип. 30. С. 163–175.
Близнюк К. Асоціативні експерименти: валідність і лінгвістична інформація. Національний університет «Києво-Могилянська академія»: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених «МОВНИЙ ПРОСТІР СЛОВ’ЯНСЬКОГО СВІТУ». Київ, 2019. С. 37–40.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Єфимчук Г. Асоціативний експеримент у дослідженні соціолінгвальних особливостей концепту ARROGANCE. Актуальні питання іноземної філології. Науковий журнал. 2018. № 8. С. 76–81.
Білик К.А. До питання лінгвістичного визначення терміна «асоціація». Мовні і концептуальні картини світу. 2019. Випуск 65(1). С. 26–35.