ОЦІННІ ПРИКМЕТНИКИ ТА КОНСТРУЮВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ ШАРЛОТТИ БРОНТЕ «ДЖЕЙН ЕЙР»: КОРПУСНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті проаналізовано оцінні прикметники як механізми конструювання ґендерної ідентичності в романі Шарлотти Бронте «Джейн Ейр». Спираючись на теорію оцінювання в межах системно-функціональної лінгвістики, ми систематично кодуємо 71 оцінний прикметник у трьох перспективах характеризації: самоописи Джейн (26 одиниць), опис Рочестера головною героїнею (34 одиниці) та характеристики Джейн надані Рочестером (11 одиниць). Кількісний аналіз виявляє суттєві ґендерні асиметрії: самохарактеристика Джейн містить 61% негативно маркованих прикметників, використаних переважно на опис зовнішності (“plain”, “poor”, “little”, “obscure”), натомість Рочестер послуговується 73% позитивними прикметниками описуючи красу Джейн. Дослідження розкриває систематичний компенсаційний механізм: Джейн визнає фізичні недоліки, водночас утверджуючи моральну перевагу (“soul”, “heart”, “independent”), що дозволяє їй чинити опір вікторіанській ідеології краси без прямого ідеологічного виклику. Джейн творить образ Рочестера як антиромантичного героя використовуючи негативно-марковані конструкції (“not handsome”, “neither tall nor graceful”), які парадоксально встановлюють маскулінну авторитетність і демонструють, як ідентичні мовні структури набувають різних ґендерних значень. Результати дослідження засвідчують, що оцінна мова функціонує як простір ідеологічного діалогу, а не пасивного відображення: Бронте створює наративний голос, одночасно занурений у вікторіанські ґендерні обмеження та опірний до них, виявляючи можливості лінгвістичної агентності в межах структурних констрейнів. Методологічно дослідження демонструє продуктивність корпусних підходів для аналізу окремих літературних творів через інтеграцію кількісної ідентифікації патернів і якісної контекстуальної інтерпретації, забезпечуючи емпіричне підґрунтя для феміністської літературної критики.