ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТРИВАЛОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ У ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОФЕСІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psyspu/2026.1.11Ключові слова:
здоров’я, воєнний стан, психологічні наслідки війни, психоемоційний стан, соматичні скарги, тривалий травматичний стрес, фахівці психолого-педагогічних професійАнотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу тривалого травматичного стресу в умовах воєнного стану на здоров’я, психоемоційний та психофізіологічний стан у фахівців психолого-педагогічних професій. Теоретичний аналіз сучасних українських та зарубіжних досліджень засвідчує, що війна виступає потужним хронічним стресором, який зумовлює розвиток посттравматичних, емоційних, когнітивних і соматичних порушень, а також моральної травми. Водночас проблема впливу пролонгованого військового стану на представників освітньої сфери потребує подальшого емпіричного осмислення, що зумовлює актуальність дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей впливу тривалого травматичного стресу на здоров’я, емоційний стан та соматичні прояви моральної травми у педагогічних працівників і здобувачів педагогічної освіти. Отримані результати засвідчили значне погіршення емоційного стану (81,3%) та здоров’я (58,9%) опитуваних фахівців освітнього напрямку діяльності. У більшості респондентів показники реакції на тривалий травматичний стрес перебувають на низькому та середньому рівнях, що вказує на стан напруженої адаптації; 5,6–6,5% мають високі показники моральної травми. Соматичні прояви представлені переважно виснаженням і больовими симптомами. Виявлено групові відмінності: у магістрантів педагогічного напрямку освіти вищі показники за шкалою «виснаження та лють». Це вказує на необхідність системного моніторингу, дослідження показників професійного вигорання, резильєнтності, самоефективності та професійної життєстійкості для розробки і впровадження комплексних програм психологічної підтримки й психофізіологічного відновлення фахівців освітньої сфери як важливого ресурсу стійкості в умовах пролонгованої війни
Посилання
Бахмутова Л., Неска А. Особливості психологічних порушень серед українських біженців у Польщі. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. V : Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. 2022. Вип. 22. С. 3–18. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/732780/3/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82__2022.pdf#page=3
Карамушка Л., Креденцер О., Терещенко К., Лагодзінська В., Івкін В., Ковальчук О. Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. 1(25). С. 62–74. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
Кокун О. М., Гуменюк Г. В. Моніторинг психологічних наслідків стресу війни у фахівців психолого-педагогічних професій: концептуальні підходи та практичні рішення. Технології розвитку інтелекту. 2025. 1(37). DOI:https://doi.org/10.31108/3.2025.9.5
Кокун О. М., Гуменюк Г. В. Психологічні ресурси фахівців соціономічних професій під час війни: аналіз поняття та негативні наслідки. Технології розвитку інтелекту. 2025. 1(37). DOI: https://doi.org/10.31108/3.2025.9.4 6. Косигіна О., Марченко О., Мірошниченко О. Психопрофілактика стресових перевантажень у педагогічних працівників: досвід закладів освіти в Україні та Польщі. Українська полоністика. 2020. 18(2). С. 136–145. DOI: https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.ped-3
Міщенко Т., Міщенко В., Здесенко І. Війна та її вплив на нервову систему людини: психоневрологічні аспекти. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12, 3(29). С. 372–382. DOI: https://doi.org/10.2656 5/2312-5675-2025-29-07
Титаренко Т. М. Особистість перед викликами війни: психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології : зб. наук. пр. / Асоц. політ. психологів України, Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. 2017. 5(19). С. 3–10.
Długosz P. War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of Migration and Health. 2023. Vol. 8. 100196. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmh.2023.100196
Espie E., Gaboulaud V., Baubet T. et al. Trauma-related psychological disorders among Palestinian children and adults in Gaza and West Bank, 2005–2008. International Journal of Mental Health Systems. 2009. Vol. 3, 1. P. 21. DOI: 10.1186/1752-4458-3-21
Mesa-Vieira C., Haas A. D., Buitrago-Garcia D. et al. Mental health of migrants with pre-migration exposure to armed conflict: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Public Health. 2022. Vol. 7, 5. P. e469–e481. DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-2667(22)00061-5
Perkins J. D., Ajeeb M., Fadel L., Saleh G. Mental health in Syrian children with a focus on post-traumatic stress: a cross-sectional study from Syrian schools. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2018. Vol. 53, 11. P. 1231–1239.DOI: 10.1007/s00127-018-1573-3
Popiel A., Pragłowska E. Psychopathology of reactions to traumatic events. Psychological consequences of trauma: conditioning and therapy, eds. J. Strelau, B. Zawadzki, M. Kaczmarek. Warsaw : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2009. P. 34–63.
Popiel A., Pragłowska E., Zawadzki B. (Why?) Evidence-Based Treatments for War-Related Posttraumatic Stress Disorder. Migration Studies – Review of Polish Diaspora. 2024. P. 169–188. DOI: https://doi.org/10.4467/25444972S MPP.24.005.1967
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




