ОБҐРУНТУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-методичне обґрунтування цифрової трансформації футбольних клубів в Україні та за її межами в умовах глобальної цифровізації економіки й спортивної індустрії. Акцентовано, що цифровізація виступає системним драйвером змін, який зумовлює не лише впровадження окремих технологічних рішень, а глибоку трансформацію бізнес-процесів, моделей управління, механізмів монетизації та комунікації з аудиторією. Узагальнено сучасні наукові підходи до трактування сутності цифрової трансформації, зокрема в контексті змін клієнтського досвіду, операційної діяльності та бізнес-моделей професійних спортивних організацій. Розкрито значення цифрових платформ, соціальних мереж, ігрових сервісів і фан-екосистем як інструментів формування додаткової цінності для вболівальників та диверсифікації доходів клубів. Емпіричну частину дослідження присвячено оцінюванню цифрової зрілості футбольних клубів Української Прем’єр-ліги сезону 2024/2025 («Динамо», «Олександрія», «Шахтар») із застосуванням моделі Balanced Scorecard. Аналіз здійснено за чотирма стратегічними напрямами: фінанси; клієнти та продукти; бізнес-процеси; персонал і ресурси. Враховано показники структури власності, операційних і комерційних доходів, активності в соціальних мережах, розвитку цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних ініціатив та наявності стратегічного бачення цифрової трансформації. За результатами експертного оцінювання встановлено, що найвищий рівень інтегральної цифрової зрілості демонструє ФК «Шахтар», тоді як ФК «Динамо» займає провідні позиції за напрямом оптимізації бізнес-процесів. ФК «Олександрія» характеризується нижчими показниками цифрової інтеграції порівняно з іншими досліджуваними клубами. Виявлено низку системних проблем цифровізації українських футбольних організацій: переважно реактивний характер інноваційної політики, відсутність формалізованих довгострокових цифрових стратегій, обмеженість інвестиційних ресурсів та недостатня прозорість окремих фінансових показників. Обґрунтовано доцільність переходу до проактивної моделі цифрового розвитку, що передбачає стратегічне планування, інтеграцію цифрових інструментів у всі рівні управління та активне залучення інвестицій. Як перспективний напрям визначено реалізацію стартап-проєктів цифрової спрямованості у футбольній індустрії, що можуть стати ефективним механізмом комерціалізації інновацій і підвищення конкурентоспроможності українських клубів у міжнародному середовищі.