ОПТИМІЗАЦІЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ У РАМКАХ ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ ЗАСОБАМИ СПОРТИВНОГО ОРІЄНТУВАННЯ

Анотація

У статті розглянуто проблему оптимізації рухової активності підлітків у рамках фізичної рекреації засобами спортивного орієнтування. Визначено, що зниження рівня рухової активності серед школярів є стійкою тенденцією, пов’язаною зі збільшенням пасивних форм дозвілля та навчальними перевантаженнями. Теоретичний аналіз джерел засвідчив, що спортивне орієнтування є ефективним інструментом поєднання фізичного, когнітивного та емоційного розвитку підлітків. Залучення школярів до занять орієнтуванням забезпечує розвиток витривалості, просторового мислення, уваги, логіки, а також сприяє формуванню позитивної мотивації до рухової діяльності. У результаті аналізу літератури встановлено, що більшість досліджень доводять позитивний вплив спортивного орієнтування на фізичну підготовленість, психоемоційний стан і соціальну адаптацію підлітків. Разом із тим, відзначено брак комплексних робіт, спрямованих на довготривале оцінювання ефективності програм рекреаційного спрямування. Недостатньо розробленими залишаються питання методичного забезпечення занять для різних рівнів підготовленості, диференціації навантаження та використання цифрових технологій у моніторингу рухової активності. Визначено, що перспективним напрямом є створення цілісної моделі оптимізації рухової активності підлітків засобами спортивного орієнтування, яка враховуватиме фізичні, когнітивні й мотиваційні аспекти розвитку. Отримані результати свідчать про високий потенціал спортивного орієнтування як засобу фізичної рекреації, що сприяє зміцненню здоров’я і формуванню стійкої потреби у фізичному самовдосконаленні. Подальші дослідження доцільно спрямувати на практичне впровадження адаптованих програм у шкільну позакласну діяльність та оцінку їх ефективності за фізичними, психоемоційними і когнітивними показниками.