«МУЗИ́ КА» ЯК ДЖЕРЕЛО УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СКРИПКОВОЇ МІНІАТЮРИ І.Ф. КАРАБИЦЯ «МУЗИКА»)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2023.3.14

Ключові слова:

українська спілка композиторів, народна ідентичність, композиційно-драматургічна ідея, композитор І.Ф. Карабиць, народність

Анотація

Українська музична спільнота завжди славилася своїми талановитими синами, прославляючи нашу країну. Українське музичне суспільство ставило перед собою завдання: доносити українську народну музику до людей, зберігати українське коріння, національну історію для майбутнього, виявляти та підтримувати таланти, любити країну. Усі якості патріота, талант організатора яскраво прослідковуються у видатного українського композитора І.Ф. Карабиця. Ця людина справді любила свою країна, і ця любов блискавкою проявляється в музиці. Музичні твори композитора стоять у низці українських шедеврів сучасного українського мистецтва. Скрипкова мініатюра «Музика» для скрипки соло є віртуозним твором, який розкриває професійні можливості й виконавську майстерність. Музична мініатюра представляє камерну фундаментальність, утворюючи структурно-семантичний ряд і виконуючи цілісні жанрово-стильові функції, розкриваючи музичний образ. Музична експресія та змістова психологічна завантаженість, поступовий тематичний розвиток та активізація семантико-емоційного розгортання, використання композитором максимальної виразності почуттів допомагають розкрити внутрішній стан мініатюри. П’єса має особливості як музичного діалогу, так і театрального переконання, що сприяє прояву імпровізаційного таланту. Музичний текст твору високоемоційний, особливо яскраве звучання у високому регістрі, що дає глибоке замислення й розуміння композиторського задуму та музичної ідеї. У творі наявні виражені рівні, елементи, які поєднані принципом неофольклоризму й містять єдину тему української народності. Велике значення народності оспівується в музичних творах видатних українських композиторів, і скрипкова мініатюра І. Карабиця «Музика» не є винятком, вони формують у сучасного суспільства дух гордості нації й перемоги.

Посилання

Додекафонія. Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби, А.І. Жуковського, М.Г. Железняк. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. URL: https://esu.com.ua/article-20499.

Неофольклоризм. Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби, А.І. Жуковського, М.Г. Железняк. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/article-73633.

Алеоторика. Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби, А.І. Жуковського, М.Г. Железняк. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/article-43604.

Рябінін О. Джерела музичної платформи у сучасному сьогоденні творчості Іщенка Ю.Я. Теорія мистецтва та концепція збереження культурної спадщини : праці міжн.-наук. конференції. Полтава, 2021. С. 44–46. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/issue/view/30.04.2021-4.

Сікорська І. Карабиць Іван Федорович. Музикознавець. 2020. URL: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2020/art/2964.html.

Карабиць Іван Федорович. Енциклопедія сучасної України / за ред. І.М. Дзюби, А.І. Жуковського, М.Г. Железняк. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: https://esu.com.ua/article-9552.

Рябінін О. Концепція програмного музичного співзвуччя скрипкових мініатюр в контексті народності. Fine Art and Culture Studies. 2022. № 5. С. 40–46. URL: https://doi.org/10.32782/facs-2022-5-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-05