ЖАНРИ СКРИПКОВОЇ МУЗИКИ У ТВОРЧОСТІ ХАРКІВСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ 1920–1930-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.1.8Ключові слова:
харківська композиторська школа, скрипкова творчість 1920–1930-х років, жанри скрипкової музики, жанрово-стильові пріоритети, історико-геополітична ситуація, вимоги часу, фольклорна основа творчості, авангардні пошуки добиАнотація
У статті розглянуто особливості розвитку скрипкової музики у творчості харківських композиторів у контексті історико-геополітичної ситуації в 1920–1930-х роках в Україні та її впливу на жанрово-стильові пріоритети композиторської творчості. З’ясовано, що у вітчизняних історико-культурологічних і мистецтвознавчих працях розглядалися лише окремі аспекти становлення скрипкової музики композиторів харківської школи. Недостатнє вивчення розвитку та жанрових особливостей скрипкової музики у творчості харківських композиторів актуалізує тематику даної розвідки. Відзначено, що нові потреби часу щодо масовості та демократизації мистецтва вкрай негативно позначились на функціонуванні скрипкової музики, що за своїм характером не відповідала загальним тенденціям глобалізації та відображенню революційного духу. Органічне для скрипкових творів вираження особистих почуттів, ліричних настроїв, філософських ідей уважалось антиреволюційним по своїй суті. Отже, у цей час з’являється небагато сольних скрипкових творів, частіше цей інструмент використовувався в ансамблях. Так, до жанрів струнного квартету звертались К. Богуславський і С. Дрімцов, тематизм творів яких засновувався на мелодіях народних пісень. Одним з небагатьох харківських митців, які писали для скрипки соло, був М. Коляда, у доробку якого Прелюд, Скерцо, тричастинна Соната № 1 і Варіації (1930 рік) для скрипки та фортепіано. За своїм інтонаційним строєм ці твори спираються на український фольклорний мелос. Нові шляхи торував у мистецтві представник авангардного напряму, винахідник атональної системи синтетакордів М. Рославець. Камерно-інструментальним жанрам належить основне місце в його творчості. А харківський період (1921–1922 роки) став етапом творчої зрілості митця, коли попередні пошуки оформились у цілком струнку переконливу систему. У ці роки виникають «магістральні» твори в доробку М. Рославця, у багатьох з яких задіяна скрипка.
Посилання
Кононова О. Музична культура Харкова кінця XVIII – початку ХХ ст. Харків : Основа, 2004. 176 с.
Пирогова Н. З історії музичного життя Харкова. Українське музикознавство. Київ : Муз. Україна. 1968. Вип. 3. С. 104–109.
Ян І. Харківська філія Всеукраїнського музичного товариства імені М.Д. Леонтовича. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2013. Вип. 28. С. 209–214.
Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського Pro Domo Mea : нариси. До 90-річчя з дня заснування ХДУМ / ред. Т. Вєркіна та ін. Харків : ХДУМ, 2007. 336 с.
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. 1917–2017. До 100-річчя від дня заснування : мала енциклопедія : у 2 т. / Харків. нац. ун-т мистецтв імені І.П. Котляревського ; ред.-упоряд. Л. Русакова. Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. Т. 1 : Музичне мистецтво. 740 с.
Бевз М. Етюди оптимізму з Валентином Борисовим : монографія. Харків : Факт, 2017. 212 с.
Драч І. Композитор Віталій Губаренко: формула індивідуальності : монографія. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2002. 228 с.
Золотовицька І. Дмитро Клебанов. Київ : Музична Україна, 1980. 44 с.
Коменда О. Творчість М. Рославця в контексті становлення музичного модернізму : автореф. дис ... канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Київ : ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України, 2004. 19 с.
Очеретовська Н. Дмитро Львович Клебанов (до 100 рiччя вiд дня народження). Харків : Ліхтар, 2007. 28 с.
Рощенко-Авер’янова О. Харківська композиторська школа на межі тисячоліть. Теоретичні питання культури, освіти та виховання : збірник наукових праць. Київ : Вид центр КНЛУ, 2007. Вип. 32. С. 85–92.
Смоляга Н. Сергій Прокопович Дрімцов. Музична Харківщина : збірник наукових праць колективу авторів Харківського інституту мистецтв ім. І.П. Котляревського / упор. : П. Калашник, Н. Очеретовська. Харків : Харк. інст. мистецтв, 1992. С. 156–158.
Андрієвський І. Деякі проблеми розвитку української скрипкової школи в контексті еволюції європейської інструментальної музики. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2000. Вип. 14. Кн. 6. С. 32–40.
Білоцерківський В. Професор І.В. Добржинець. Музика. 1974. № 4. С. 25–27.
Костянтин Горський (1859–1924 рр.). Пам’яті Костянтина Горського (до 150-річчя від дня народження) : матеріали Міжнародної науково-творчої конференції, Харків, 2009 р. / Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. Харків : Майдан, 2009. 252 с.
Кучеренко С. Шляхи становлення та розвитку української скрипкової школи : дис. ... канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Харків : ХНУМ ім. І.П. Котляревського, 2018. 276 с.
Щелкановцева О. Пам’яті Адольфа Лещинського. Часопис Національної музичної академії України. Київ, 2010. № 2 (7). С. 187–195.
Бобришева І. Бібліографія нотних видань за матеріалами журналу «Музика – масам». Наукові праці Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського. Київ, 2014. Вип. 40. С. 285–294.
Вакульчук О. Музично-бібліографічна інформація в українській радянській періодиці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. Українська періодика : історія і сучасність. Львів, 2005. С. 298–305.
Музика – масам. Харків : Радянське село, 1928–1930. № № 1–12.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення Комуністичної Партії і Радянського уряду 1917–1959 рр. : збірник документів : у 2 т. Т. 1 : 1917 – червень 1941 рр. Київ : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1960. С. 182–183.
Аспекти історичного музикознавства : збірник наукових статей. Вип. ІХ : Наукові рефлексії харківської музично-історичної школи / Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І.П. Котляревського ; ред.-упоряд. : А. Жданько, С. Анфілова. Харків : ХНУМ, 2017. 476 с.
Від президії Музичного товариства ім. Леонтовича. Декларація Музичного товариства ім. Леонтовича. Музика. 1924. № 7/9. С. 132.
Тюменєва Г. Молодість, у музику перелита. Вечірній Харків. 1982. 15 квітня. С. 3.
Калашник П. Пам’яті композитора. Вечірній Харків. 1982. 23 листопада. С. 3.
