“MISSA LUMINOSA” ОЛЕКСАНДРА РОДІНА: ОНОВЛЕННЯ ЖАНРУ МЕСИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.1.14

Ключові слова:

меса, композитор, духовний, жанр, хор, Родін, сопрано

Анотація

У статті розглядається один із новітніх творів сучасної камерної духовної музики, що належить провідному українському митцю Олександру Родіну (народився в 1975 р.). Він є затребуваним композитором у різних жанрах – симфонічному (симфонічні цикли «Барахолка», «Художник Ваган»), театральному (балети «Аладдін» за мотивами «Книги тисячі і однієї ночі», «Пори року», «Вій» за повістю М. Гоголя, опера «Катерина» за поемою Т. Шевченка), камерно-інструментальному («Книга мрій», “Largamente”). Пріоритетними сферами творчості О. Родіна можна вважати кантатно-симфонічну (“Requiem”, “Stabat Mater”, «Любов і смерть» на слова Ш. Бодлера) та хорову музику, зокрема духовну («Панахида», «Піснь Всесвятій Богородиці»). Особливе місце серед духовної хорової музики О. Родіна посідає твір, визначений ним як “Missa Luminosa” («Світла меса»). Композитор репрезентує новий погляд на усталений хоровий жанр духовної музики, оскільки пропонує незвичний виконавський склад: замість симфонічного оркестру – запропонований струнний квартет, функція хору замінена партією соліста – сопрано. Отже, у месі О. Родіна переплетені традиції католицької духовної жанрової моделі з канонічним латинським текстом, наявністю обов’язкових розділів – “Kyrie”, “Gloria”, “Credo”, “Sanctus”, “Benedictus”, “Hosanna” та “Agnus Dei” й ознаки камерно-вокальних жанрів. “Missa Luminosa” О. Родіна демонструє внутрішню багатожанровість і різноплановість: у ній приховані ознаки концерту, моноопери, свого роду «вокального» квінтету, вокального циклу тощо. У деяких частинах меси О. Родіна можна виокремити ознаки концертної арії, монологу. Музичне письмо відзначається полістилістичністю з алюзіями творів барокової музики. Тенденція до мінімізації учасників дійства свідчить про камернізацію жанру меси, тобто її оновлення. Ще одним чинником осучаснення меси О. Родіна “Missa Luminosa” є включення інструментального епілогупостлюдії, не притаманної всім відомим нам зразкам даного хорового духовного жанру. Окрім того, бюджетний варіант сприяє конкурентоспроможності меси разом із різними форматами її виступів, як-от: відеокліпи, локації, відео з ілюстраціями та фотографіями. Відомі варіанти декількох видів виконання й інтерпретаційних версій “Agnus Dei”. Окрім основної, оригінальної версії – для сопрано та струнного квартету, відзначимо такі: для органа; для сопрано з органом; для сопрано з камерним оркестром; для сопрано з камерним ансамблем. Останнє виконання відбулось у Софії Київській у рамках фестивалю “Bouquet Kyiv Stage 2023”. “Agnus Dei” О. Родіна співзвучний молитовній програмі концерту. Беручи до уваги атмосферу виконання – в умовах концерту, фестивалю, але у храмових будівлях, як-от: Софія Київська, Львівський будинок органної та камерної музики, Hundborg kirke (Данія), переконуємось у поєднанні феноменів духовного (жанр, текст, зміст) і концертного, тобто «концертізації» духовних творів.

Посилання

Olexander Rodin. Олександр Родін /Л. Кияновська та ін. 1975. URL: https://ukrainianlive.org/rodin-olexander.

Хмилюк Т. “Messa-memoria” М. Попова та «Урочиста меса» О. Польового в контексті оновлення традицій сучасної української духовної музики. Наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту. 79 с. URL: https://nnidam.dp.ua/atestatsiya-kadriv-vyshchoyi-kvalifikatsiyi/osvitno-tvorchyy-stupin-doktor-mystetstva/.

Маркова О. Неосимволізм музики ХХІ ст. та виконавське музикознавство. Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С. 209–213.

Маркова О. Символіка і семантика музичної знаковості. Українська асоціація когнітивної лінгвістики і поетики : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Одеські діалоги культур: творчість, людина, мова». Круглий стіл «Риторика медійного дискурсу» (preliminary edition), 26–27 листопада 2021 р. Одеса : Фенікс, 2021. С. 36–39.

Хмилюк Т. “Messa-memoria” М. Попова: канонічне та неканонічне прочитання жанру. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип 44. Т. 3. С. 65–69.

Хмилюк Т. Оновлення жанрів в українській духовній музиці XXI ст. Музичний твір у перетині сучасних інтерпретаційних процесів : матеріали науково-практичних конференцій. Дніпро : Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2022. С. 30–33.

Кабацій М. Чотири тривоги й акція пам’яті: яким фестиваль «Букет» повернувся до Софії Київської і що там відвідати. Українська правда : інтернет-видання. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2023/08/18/255982/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-20