МІКРОХРОМАТИКА: ПОШУК НОВИХ ЗВУКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ФЛЕЙТОВІЙ МУЗИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.1.16Ключові слова:
мікрохроматика, звук, флейта, музичне мистецтво, композиторська техніка, виконавство, ХХ століттяАнотація
У статті розглянуто мікрохроматику як одну з найбільш популярних технік у музичних композиціях ХХ–ХХІ століть, що вивчає тонові відношення, які виходять за рамки традиційної темперованої системи й охоплюють надзвичайно малий інтервал між звуками. Також розглянуто композиторський внесок у розвиток флейтового мистецтва. У межах статті автором досліджено історичний контекст розвитку мікрохроматики у ХХ столітті, проаналізовано основні принципи мікрохроматичної музики та перспективи подальших досліджень. У галузі дослідження мікрохроматики в сучасному музикознавстві розглянуто праці визначних дослідників, що відомі своїми внесками в теорію музики та питання мікрохроматики. Серед них такі: Д. Стюарт, К. Манкопф, Д. Тимочко, Д. Мандельбаум, а також роботи в контексті виконавства на духових інструментах зарубіжних авторів – Д. Плейфолда, Ж. Оттетера, Й. Кванца, Й. Тромліца, Т. Бьома, Л. Лоренцо, українських – Є. Качмарика, І. Єрмака, Я. Карп’яка. Автором розкрито мікрохроматику як мелізматичну та ладову систему. Детально розглянуто застосування техніки мікрохроматики у виконанні музики на флейті та визначено технічні аспекти та творчі можливості, які відкриває дана техніка для флейтистів. У статті розкриваються методи нестандартного звуковидобування, а також досягнення різноманітних варіантів зміни тембру чи звучання інструмента, створення нових звукових ефектів і їхньої виразності у виконанні. Проблема мікрохроматики володіє широкими можливостями для подальших досліджень, включаючи розвиток нових теоретичних моделей, розроблення нових методів запису й аналізу мікротонових музичних структур тощо. В ціломЗагалом, дослідження мікрохроматики в сучасному музикознавстві відкривають нові горизонти для розуміння музичної творчості та сприяють розвитку новаторських підходів до музичного мистецтва.
Посилання
Апатський В. Основи теорії і методики духового музично-виконавського мистецтва. Київ : НАМУ ім. П. Чайковського, 2006. 432 с.
Єрмак І. Особливі прикраси у флейтовому виконавському мистецтві XVІІI ст. Можливості їх використання та техніка виконання на сучасному інструменті. East European Scientific Journal. Варшава, 2018. Вип. 11 (39). С. 11–17.
Карпяк А. Флейтове мистецтво в музичній культурі Львова (XIX–XX ст.) : автореф. дис. … канд. мистецтвозн. Львів, 2002. 19 с.
Качмарчик В. Реформа Т. Бьома (до проблеми дослідження механіко-акустичної системи флейти). Музичне мистецтво : збірник наукових статей Донецької державної музичної академії імені С.С. Прокоф’єва. Донецьк, 2004. Вип. 4. С. 218–227.
Новосадов Я., Мозгальова Н. Історія становлення флейтового мистецтва. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Вип. 29. 2023. С. 222–229.
Herzog M. Microtonal Explorations: A Comprehensive Guide. London : Routledge, 2019. 302 s.
Kauffman H. Microtonal Approaches in Avant-Garde Jazz. Journal of Musicology. 2016. № 32 (4). Р. 567–584.
Kushnir A. Kyiv flute performance school: main principal. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/view-ByFileId/747937.pdf (дата звернення: 02.12.2023)
Martinez E. Microtonal Guitar Techniques: A Comprehensive Guide. Nashville : Mel Bay Publications, 2021. 408 s.
Park J. Microtonal Approaches in Contemporary Korean Art Music. In Proceedings of the World Conference on Music Research. Cambridge Scholars Publishing, 2020. Р. 112–125
Schneider E. The Microtonal Guitar: Design, Techniques, and Repertoire. Berlin : Springer, 2017.
Zheng Q., Lee S.Y.A Comparative Analysis of Microtonal Scales in East Asian Traditional Music. Asian Music. 2017. № 48 (2). Р. 45–62.