СИНХРОНІЗАЦІЯ МУЗИЧНОГО РИТМУ ТА ХОРЕОГРАФІЧНИХ РУХІВ У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ТА ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКІЙ ПРОГРАМАХ СПОРТИВНО-БАЛЬНОГО ТАНЦЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.2.14Ключові слова:
синхронізація, музичний ритм, хореографічні рухи, спортивно-бальний танець, музикальність, виступ, техніка, виконанняАнотація
У дослідженні зосереджено увагу на синхронізації музичного ритму та хореографічних рухів, зокрема в контексті танцювальної музикальності у програмах спортивно-бального танцю європейської та латиноамериканської програм. Розглянуті спільні та відмінні особливості музики і танцю в контексті танцювальної музикальності, на яких ґрунтується успішне поєднання цих двох мистецтв. Розкрито важливі аспекти танцювальної музикальності, що сприяє не лише розвитку самого мистецтва, а й поглибленню розуміння взаємозв’язку між музикою та танцювальним рухом у широкому контексті сучасної культури. Використано комплекс методів, зокрема загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) і конкретно-наукові (порівняльно-зіставний аналіз), для висвітлення цих питань. Досліджено взаємодію музичного ритму та хореографічних рухів як унікального явища, що є основою для створення цілісної композиції спортивно-бального танцю. Визначено спільні властивості музики і танцю, як-от ритм, мелодія, гармонія та структура, які є основними компонентами як музичного, так і танцювального мистецтва і відіграють важливу роль у створенні вражаючих виступів танцівників спортивно-бального танцю. Окреслено різні чинники, які впливають на синтез музики та танцю, включаючи культурний контекст, художнє бачення та технічні обмеження. Аналізуються переваги та недоліки синхронізації музичного ритму та хореографічних рухів, зокрема їхня виразність, залучення аудиторії та можливості для мистецьких інновацій, поруч із викликами, як-от необхідність у балансуванні та дотриманні технічних вимог елементів танців європейської та латиноамериканської програм. Доведено, що формування музикальності в танці охоплює не лише технічні аспекти, але й розвиток відчуття ритму та сприйняття музичної композиції, що є важливим для підвищення професійного рівня виконання. Тому, разом із технічними вправами, навички музикальності та відчуття ритму відіграють найголовнішу роль у формуванні успішного виступу танцівників спортивно-бального танцю.
Посилання
Богданова М. Спортивний танець у системі бальної хореографії. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2014. С. 214–217.
Волошина Л. Взаємовплив музики і хореографії в історичному контексті. Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтвознавство». 2012. Вип. 11. С. 234–239.
Кеба М. Спортивний бальний танець у контексті наративного дискурсу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип 31. Т. 1. С. 136–140.
Петренко Г. Актуальні проблеми розвитку спортивних танців, як засобу фізичного виховання і виду спорту. Науковий вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. 2016. С. 296–298.
Спінул І., Спінул О. Перспективи розвитку сучасних бальних танців. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2022. № 206. С. 259–265.
Федорченко Д. Класифікація сучасних стилів танго. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. С. 220–224.
Шариков Д. Стилістика бальної хореографії: історія, форми і техніки. Актуальні питання гуманітарних наук. 2014. № 8. С. 198–203.
Шестопал Л. Бальний танець: новітні рефлексії українських дослідників. Танцювальні студії. 2022. № 5 (1). С. 78–84.