СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ІНВАРІАНТ МУЗИЧНОГО ТЕКСТУ ЯК ТЕКСТУ КУЛЬТУРИ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.3.25Ключові слова:
національно-культурна ідентичність, музичний текст, звукоінтонаційне середовище, мистецька творчість, архітектоніка, інваріант, модель, модерн.Анотація
У статті представлено новітні аналітичні алгоритми щодо реального музичного тексту як Тексту культури, що розглядається в ролі його структурно-семантичного інваріанту як засобу комунікації. Методи дослідження – структурно-герменевтичний, моделювання, функціональний. Результати дослідження формулюються на основі доведення того, що конструкти цього інваріанту володіють синергічною природою – тісною взаємодією та наскрізністю вияву. Задля унаочнення цієї взаємодії пропонується модель архітектоніки Світу музики як звукоінтонаційного середовища та мистецтва інтонованого смислу. Це – концентрично розташовані площини, які є рівнями його побудови. А саме: музичні лексеми (осереддя моделі); інтонаційний рельєф тематичного матеріалу; тип композиційно-драматургічної логіки; інваріант жанрової форми; інваріант стилю; історичний тип культури у вимірах «духовної ситуації часу»; історично актуальна світоглядна парадигма; інтонаційний континуум. Наголосимо, що поміж названими конструктами моделі існують взаємозумовлюючі звʼязки, у яких щоразу «просвічує» слід інших конструктів. Тому велике значення має як доцентровий, так і відцентровий рух від осереддя моделі до її замикаючого «поля», який фактично пронизує усю модель ідеєю щодо інтонаційної природи Світу музики в цілому. Практичну доцільність розробленої моделі забезпечено новітніми поняттями та категоріями сучасного систематичного музикознавства зразка «інтонаційна модель» (В. Москаленко), «інтонаційний образ світу» (Ю. Чекан), «типологія композиційно-драматургічного структурування» (Н. Горюхіна), «семантика жанрової форми» (М. Арановський, Т. Симонова); «металогіка стилю» (О. Завʼялова, М. Ярко), «психоаналітичні виміри індивідуального композиторського стилю» (М. Ярко), «національно-культурна ідентичність у матрицях етнічної та національної форм ідентичності» (М. Ярко), «алюзійний спосіб розвитку національного стилю» (М. Ярко), «українська академічна пісня» (Б. Водяний, Т. Задорожна) та ін. Висновкові судження щодо проведеного дослідження та його практичне значення тісно повʼязані з музикознавчою та музично-освітньою практикою: відомості щодо архітектоніки Світу музики та структурно-семантичного інваріанту музичного тексту як Тексту культури здатні забезпечувати високу міру праксеологічного (раціонально-логічного й ефективного) та евристичного (творчого) потенціалу як дослідницької, так і навчально-освітньої практики. Зокрема, перспективи подальших досліджень в обраному напрямі бачаться у звʼязку з проекціями розвитку когнітивної експансії свідомості в намірі глибокого пізнання духовного світу мистецької творчості.
Посилання
Горюхіна Н. Композиція музичного твору. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. К., 2000. С. 16–30.
Водяний Б., Задорожна Т. Українська академічна пісня у сучасному соціокультурному просторі: проблеми, перспективи. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Напрям «Мистецтвознавство» : збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету та Інституту культурології Національної академії мистецтв України. Випуск 38/2021. С. 88–94.
Завʼялова О., Ярко М. Сучасні алгоритми тлумачення історії музики: епістемологічний дискурс. Культурологічна думка : збірник наукових праць. Том 22, №. 2. Київська Академія мистецтв України; Інститут культурології Національної академії мистецтв України. К., 2022. С. 8–16.
Каралюс М., Ярко М. Аналіз музичних творів у версії герменевтики музичного тексту. Молодь і ринок. № 3–4 (182–183) серпень–вересень 2020. С. 145–151.
Москаленко В. До визначення поняття «музичне мислення». Українське музикознавство : науково-методичний міжвідомчий збірник. Київ: видавництво НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 28 (Музична україністика в контексті світової культури), 1998. С. 48–53.
Пясковський І. До проблеми семіотичного аналізу музичного тексту. Київське музикознавство : збірник статей. Київ, вип. 7 (Текст музичного твору: практика і теорія), 2002. С. 37–41.
Різун В., Мамалига А., Феллер М. Нариси про текст : теоретичні питання комунікації і тексту : колективна монографія. Київ : РВЦ «Київський університет», 1998. 352 с.
Симонова Н. До проблеми жанрового інваріанту в музикознавстві. Українське музикознавство : республіканський міжвідомчий науково-методичний збірник. Київ: видання КДК ім. П. І. Чайковського, 1991. Вип. 26. С. 191–211.
Чекан Ю. До питання визначення предмету історії музики. Музично-історичні концепції в минулому і сучасності : матеріали Міжнародної наукової конференції. Львів : Сполом, 1997. С. 17–23.
Ярко М. Епістемологічні пріоритети в освітній компоненті сучасного систематичного музикознавства. Здобутки, реалії та перспективи освіти в сучасному світі : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Дніпро, 28 червня 2021 р). Дніпро : Міжнародний гуманітарний дослідницький центр, 2021. С. 67–69.
Ярко М. Методичні принципи опанування музичним текстом як «текстом» культури. Ярко М. Сучасна загальна музична освіта: теоретичні основи : монографія. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. С. 102–160.
Ярко М. Реінтерпретаційні координати модерного способу національного стилеутворення. Микола Лисенко та українська композиторська школа: до 160-річчя від дня народження композитора : зб. наук. пр. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2004. С. 230–242.
Ярко М. Психоаналітичні виміри індивідуального композиторського стилю: методологія питання. Матеріали до українського мистецтвознавства (памʼяті академіка О. Г. Костюка) : збірник наукових праць. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2003. Вип. 2. С. 211–217.
Ярко М. Українська професійна музична традиція у матрицях етнічної та національної форм ідентичності: методологічні основи постановки питання. Тези Міжнародної науково-практичної конференції «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях». 1–2 листопада 2018 р., м. Київ. К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2018. С 63–66.
