СИСТЕМА МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ І ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ДОБИ КЛАСИЦИЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2025.1.28Ключові слова:
доба класицизму, українські композитори другої половини ХVІІІ століття, система музичної освіти, хоровий спів, Києво-Могилянська академія, неаполітанські консерваторії, контрапункт, композиторська творчістьАнотація
У статті висвітлено творчість українських композиторів доби класицизму в контексті питань здобуття фахової музичної освіти в тогочасних українських та європейських навчальних закладах і шляхом приватних занять. Зазначено, що система спеціальної музичної освіти на територіях, населених українським етносом, була спрямована на підготовку співаків і не передбачала фахових занять із композиції. У школах можна було здобути початкову музичну освіту та базові навички хорового співу, в колегіумах та академіях – відвідувати заняття в хоровому й оркестровому класах. Для компонування музики цієї освіти було явно недостатньо, тому українські митці другої половини ХVІІІ століття здобували необхідні знання і практичні навички за межами України, шляхом приватних занять із досвідченими й авторитетними італійськими композиторами, які викладали мистецтво контрапункту. Зазначено, що система приватних уроків була провідною формою занять у тогочасній європейській музичній освіті. З огляду на досвід навчання в тогочасних неаполітанських консерваторіях найвищим щаблем здобуття фахової освіти та формування засад композиторської майстерності були заняття з контрапункту. Учні вивчали контрапункт на cantus firmus і фугований контрапункт, у завданнях спостерігалося зростання рівня складності, нарощування кількості голосів від двоголосого до восьмиголосого контрапункту. Методичні настанови й теоретичні положення цієї навчальної дисципліни викладалися в трактатах із контрапункту, автором одного з них був учитель Максима Березовського, відомий італійський композитор і педагог Джованні Баттіста Мартіні. Зроблено висновок, що саме коштовні приватні заняття контрапунктом із відомими італійськими композиторами стали запорукою формування композиторської майстерності українських митців доби класицизму, які втілили здобуті навички у власній творчості.
Посилання
Іванов В. Ф. Співацька освіта в Україні: Х–ХVІІІ ст. Київ : Вища школа, 1992. 71 с.
Кравчук О. Г. Музична освіта студентів Києво-Могилянської академії у ХVІІ та першій половині ХVІІІ ст. : автореферат дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Київ : УДПУ ім. М. Драгоманова, 1996. 24 с.
Майбурова К. Глухівська школа півчих ХVIII ст. та роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії. Українське музикознавство. Київ : Музична Україна, 1971. Вип. 6. С. 126–136.
Прокоф’єва Л. Б. Козацька педагогіка та її значення у вихованні національної свідомості особистості. Записки з українського мовознавства. 2003. Вип. 12. С. 370–376.
Baragwanath N. The Solfeggio Tradition: a Forgotten Art of Melody in the Long Eighteenth Century. New York : Oxford University Press, 2020. 432 р.
Burney Ch. The Present State of Music in France and Italy. London : T. Becket & Co. Strand, 1773. 420 р.
Cafiero R. Conservatories and the Neapolitan School: a European model at the end of the eighteenth century? Musical Education in Europe (1770–1914). Vol. 1. 2005. P. 15–29.
Martini G.B. Esemplare, o sia saggio fondamentale pratico di contrappunto sopra il canto fermo. Parte 1. Bologna : Lelio dalla Volpe, 1774. XXXII + 260 p.
Martini G.B. Esemplare o sia saggio fondamentale pratico di contrappunto fugato. Parte 2. Bologna : Lelio dalla Volpe, 1775. XXXXVIII + 328 p.
Paisiello G. Regole per bene accompagnare il partimento. Peterburg, 1782. 60 p.
Sanguinetti G. The Art of Partimento: History, Theory and Practice. London : Oxford University Press, 2012. 420 р.
Tour P. van. Counterpoint and Partimento: Methods of Teaching Compositionin Late Eighteenth-Century Naples. Uppsala : Studia Musicologica Upsaliensia, 2015. 318 p.
