ХОРОВИЙ АНСАМБЛЬ ЯК СКЛАДОВИЙ КОМПОНЕНТ ХОРОВОЇ ЗВУЧНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті розглядається феномен хорового ансамблю як складового компонента хорової звучності; подано базові поняття хорового ансамблю; визначено досвід вітчизняних хорових диригентів хорового виконавства; узагальнено правила ансамблевого виконавства у хорових партіях. Доведено значущість ансамблю у хоровому виконавстві. Хоровий ансамбль – це інтонаційна злагодженість співацьких голосів, єдність тембру, повноцінний унісон кожної окремої партії у єдиному гармонійному співзвуччі. Необхідність узгодження складників хорового ансамблю вказує на його значення, яке полягає у здатності миттєво перевтілити хоровий спів у колективний творчий процес під керуванням диригента і у межах просторово-часового діапазону якісно змінити фізичну природу ансамблевого звуку, його характер, темброве розмаїття, надати характерного озвучення для створення динамічного плану художнього образу. Створення такого поняття, як «єдиний ансамбль» у хорі на основі низки виконавських та вокально-хорових умінь є найважливішою умовою народження художнього образу хорового твору. Досягнути такої мети, як єдність звучання, є свідомим аспектом у розкритті художнього образа хорових творів. Цей процес займає немало часу і активної вокально-хорової роботи. Тому послідовність і правильний алгоритм дій дають певні результати в набутті хорової звучності і тембрального злиття хору. Яскравим представником такого напряму є видатний український диригент Павло Муравський.