PIANO CYCLE “TWO DIALOGUES WITH POSTSCRIPT” BY VALENTYN SYLVESTROV IN THE PERFORMING DIMENSION
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.2.17Keywords:
piano, composer creativity, performer, genre, style, musical and expressive means, cycle, repertoire, musical thinking, interpretive version, sound recording, chamber orchestra, ensembleAbstract
The article examines the piano creativity of the Shevchenko Prize laureate, People’s Artist of Ukraine Valentyn Sylvestrov (*1937) on the example of the analysis of the cycle “Two dialogues with postscript” (2002). The composer’s appeal to the piano throughout his creative career is noted. The existence of a quantitative and multi-genre piano creativity of the artist has been underlined. Exceptionally detailed graphic fixation of the music text of the works is emphasized. It has been confirmed that V. Sylvestrov belongs to the cohort of the most iconic Ukrainian composers of our time. It is emphasized that at the current stage, his creative work, in particular, the piano, enjoys significant performing interest and listening demand not only on a national, but also on a global scale. It is noted that the piano cycle “Two dialogues with postscript” by V. Sylvestrov serves as a vivid illustration of his compositional handwriting, performance and stylistic guidelines. It is emphasized that in the three parts of the cycle, there are allusions to the F. Schubert’s creativity (Part I, “Wedding waltz”), R. Wagner’s operas (Part II, “Postlude”), peculiar sonoristic effects (Part III, “Postscript (Morning serenade)”). It is underlined the careful marking of agogic and dynamic nuances. It is noted that, in addition to the piano version, the version of this cycle for piano and string orchestra is very popular. The list of well-known performers of this cycle is given, including Oleh Bezborodko, Yuliia Starodub, Jenny Lin, Hélène Grimaud, Alexey Lyubimov, Yuri Polubielov and others. Comparing the number of recordings of the cycle on the YouTube, it was found that the recordings of Y. Polubielov (solo version) and H. Grimaud with the “Camerata Salzburg” orchestra are the most popular.
References
Асталош Г. Виконавські особливості фортепіанних творів Валентина Сильвестрова. Наукові записки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Молоде музикознавство. Львів : Сполом, 2008. Вип. 20. С. 17–24.
Козаренко О. Постмодерністичний акцент у музичній мові В. Сильвестрова. Syntagmation : збірник наукових статей на пошану С. Павлишин. Львів, 2000. С. 80–87.
Мельниченко І. Специфіка естетики постмодернізму в контексті феномену творчості Валентина Сильвестрова. Молодий вчений. 2017. № 10. С. 97–100.
Опанасюк О. Творчість В. Сильвестрова в контексті інтенціональної форми художнього образу. Українське мистецтво. Київ : ІМФЕ, 2004. Вип. 5. С. 76–81.
Павлишин С. Валентин Сильвестров. Київ : Музична Україна, 1989. 88 с.
Сильвестров В. Музика – це спів світу про самого себе. Відверті розмови і погляд зі сторони: Бесіди, статті, листи / упоряд. М. Нестьєва. Київ, 2004. 265 с.
ΣΥΜΠΟΣΙΟΝ: Зустрічі з Валентином Сильвестровим / упоряд. : А. Вайсбанд, К. Сігов. Київ : Дух і літера, 2013. 424 с.
Швець Н. Про фортепіанний стиль В. Сильвестрова. Деякі спостереження. Українське музикознавство. Київ, 1991. Вип. 26. С. 132–145.
Silvestrov V. Klavierwerke. Band III. Werke von 1996 bis 2003. Mainz : M.P. Belaieff, 2007. 186 p.