THE PHENOMENON OF THE FOLK INSTRUMENTAL ORCHESTRA IN THE CONTEMPORARY NATIONAL MUSICOLOGICAL DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.3.18Keywords:
folk instrument orchestra, academic folk-instrumental orchestral performance, national culture.Abstract
The article is outlines the leading direction of musicological discourse in the issues of specificity, historical and cultural determinism, peculiarities of development and functioning of the folk instrumental orchestra. It is emphasized that the pluralism of individual research dimensions, which is in line with the multidimensionality of artistic practice and the variety of forms of representation of folkinstrumental orchestral art, determines the appeal to the principles and guidelines of cultural, systemic, historical and generalizing methods and approaches as the basis for generalizing musicological achievements on wide range of issues related to the folk instrument orchestra. It is revealed that in the light of the cultural module of the vesical comprehension of the folk instrument orchestra, the tendency of its positioning as a phenomenon and representative of national culture is being established, and the issues of its periodization in connection with the historical and socio-cultural realities of the XX–XXI centuries are raised. It is noted that the systemic dimension of understanding the folk instrument orchestra is marked by its substantiation as a phenomenological and organizationally multidimensional system and the emphasis on the specifics of its varieties, in particular timbre, as well as the functioning and repertoire guidelines of educational orchestras. The formation of the latest vectors of musicological discourse, in particular the regional one, which highlights the location specificity of national folk-instrumental orchestral performance, is emphasized. It is emphasized that within the framework of regional modus of musicology, a panoramic comprehension of the folk instrumental orchestra as a phenomenological integrity in the diversity of artistic reflection is formed. The innovation orientation of musicological knowledge towards a complementary understanding of the essence and specifics of the folk instrument orchestra based on a comparative methodology that resonates with innovative synthetic forms on a comparative methodology that resonates with innovative synthetic forms of its functioning, in particular in the forms of scientific and creative projects, is revealed. The significance and continuity of the traditions of the pedagogical and methodological discourse on the issues of folk instrumental orchestra is emphasized.
References
Бродський Г. Л., Горбенко О. Б., Сметана О. С. Оркестровий клас : навчально-методичний посібник. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. 328 с.
Водяний Б. О. Народні музичні інструменти в системі мистецької освіти: історико-регіональні аспекти проблеми. Педагогічна освіта: теорія і практика, 2012. Вип. 12. С. 302–305.
Душний А. До питання проєкту «Львівські народно-інструментальні традиції» як одного з аспектів пропаганди національної школи гри на народних інструментах. Актуальні питання гуманітарних наук, 2013. Вип. 4. С. 75–83.
Душний А., Чорний Ю. Оркестрове музикування на народних інструментах в контексті академічного синтезу XXI століття. Актуальні питання гуманітарних наук, 2015. Вип. 12. С. 97–106.
Жуков В. П, Будьонний В. М. Роль та значення оркестру народних інструментів домрово-балалайкового складу в Україні. Мистецька освіта у міждисциплінарному вимірі: матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Харків, 13-14 черв. 2023 р. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2023. С. 15–17.
Кольц І. П. Етапи формування професійного народно-інструментального виконавства в Україні. Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство, 2018. Вип II (11). С. 228–232.
Кольц І. П. Народне інструментальне мистецтво Півдня України. Актуальні питання гуманітарних наук, 2018. Вип. 20. Т. 2. С. 39–42.
Личенко О. Особливості перекладу симфонічної композиції для навчального оркестру народних інструментів (на прикладі Карпатської рапсодії № 2 Л. Колодуба). Молодь і ринок, 2012. № 10 (93). С. 127–131.
Лігус В. Еволюція українського академічного народно-інструментального виконавства XX–XXI століття: соціокультурний аспект. Молодий вчений, 2017, № 10 (50). С. 293–296.
Нелюбов Р. М. Проблеми та перспективи колективного народно- інструментального музикування. Педагогічна освіта: теорія і практика, 2012. Вип. 11. С. 273–277.
Плющенко М. Б. Темброво-фактурна специфіка транскрипцій за участю баяна чи акордеона композиторів Харкова кінця XX – початку XXI століття: 17.00.03: дис. …канд. мистецтвознавства. Харків: Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 2021. 290 с.
Повзун Л. Народно-інструментальне виконавство в контексті музичної культури України. Інтелігенція і влада. Серія: Історія, 2009. Вип. 15. С. 272–279. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iiv_2009_15_31
Роговська Є., Рутецький В. Оркестр народних інструментів: навчально-методичний посібник. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 220 с.
Сідлецька Т. І. Культурно-історична еволюція українського оркестру народних інструментів: автореф. … дис. кад. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ: КНУКіМ, 2007. 19 с.
Сідлецька Т. І. Оркестр народних інструментів Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича: історія становлення та розвитку. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 2015. Вип. 21. Т. 1. С. 200–204.
Стельмащук З. М. Творча діяльність народно-інструментальних оркестрових колективів Тернопільщини другої половини XX – початку XXI століття. Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія Мистецтвознавство, 2014. № 2. С. 50–57.
Стрілець А. М. Формування оригінального репертуару для оркестру народних інструментів ХНУМ ім. І. П. Котляревського як історична місія харківських композиторів. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 2021. Вип. 60. С. 216–238.
Уманець О. В. Глокалізація. Соціологія права: енциклопедичний словник / Л. М. Герасіна, О. Ю. Панфілов, В. Л. Погрібна та ін. ; за ред. М. П. Требіна. Харків: Право, 2020. С. 186–188.
Хай М. Й. Проблема інерційності руху паралельно-культурницьких процесів в т.зв. «народно-академічному» інструменталізмі пострадянського періоду. Педагогічна освіта: теорія і практика, 2012. Вип. 12. С. 429–438.
Цицирєв В. М. Розвиток українського оркестру народних інструментів: соціокультурні та історичні аспекти. Культура України, 2023. Вип. 80. С. 118–125.
Шемет Л. В. Народно-інструментальне мистецтво Дніпропетровщини в контексті музичної культури XX ст. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 2015. Вип. 2. С. 61–65.
Шеремет В. В. Трансформація соціокультурних функцій народно-інструментального мистецтва в історичній ретроспективі XX – XXI століття (на прикладі Північного Причорномор’я України). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 2020. Вип. 36. С. 91–97.
