THE TIMBRAL-SOUND IMAGE OF THE SOLOIST’S PART IN ОDESA COMPOSERS’ TRUMPET CONCERT
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.3.19Keywords:
trumpet concerto, Ukrainian music, composer’s school, symphonization, timbre, sound image, synthetic genre.Abstract
The purpose is to analyze the specifics of the composer’s interpretation of the timbral-sound image of the soloist’s part in the trumpet concerto genre. The research methodology is based on a complex system approach, which made it possible to prove the importance of the Odesa performing and composing school in the evolution of the genre of the trumpet concerto, to reveal innovative directions of modeling by composers of the dynamics of the soloist's sound image in the context of synthetic genres. The methods of comparative and inseparable music-theoretical analysis were used. The scientific novelty of the study consists in addressing a wide range of problems of two concertos for solo trumpet with orchestra by composers O. Krasotov and a follower of his creative principles, O. Zlotnyk, which were created with a tangible innovative approach to the timbre of the solo trumpet, which are oriented to the regional virtuoso-performing capacities of the Odessa school trumpet players. Conclusions. The concerts of the composers O. Krasotov and the follower of his creative principles, O. Zlotnyk, are innovative works that creatively presented a new paradigm of the title timbre of a trumpet concerto in the 80s of the 20th century. An important factor of the authors’ concept is a radical change in the established norms of interpretation of salting timbre. The new compositional model focuses on a new type of thematism of the solo part, modern principles of compositional technique, an updated type of drama that organically integrates tragic content collisions. Accordingly, the constant genre archetypes of the theme of the solo part of the title timbre are complicated. As a result, the genre style of the solo part of the concert synthesizes motility, songfulness, declamation and plasticity, these elements manifest themselves in dynamic unity at all stages of the form. The concerts acquire a symphonized unity, the monothematic complexes, which are the basis of the music of the works, focus on enriching the palette of the performing layer, on intense timbre metamorphoses, and the sound image of the trumpet is title instrument is noticeably dynamized.
References
Гишка І. Звукоутворення як важлива складова технічної досконалості трубача (історія, теорія, методика, практика). Львів: АСВ, 2010. 183 с.
Дмітрієва О. Композиторська школа у дискурсі музичної культури. Мистецтвознавство України. 2018. № 18. С. 46–52.
Кетін Лю. Фортепіанний модерн у творчості одеських композиторів 1950-х–1960-х років (на прикладі творів К. Данькевича, С. Орфєєва, О. Красотова). Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство : збірник наукових праць. Вип. 1. Київ : Міленіум, 2016. С. 214–219.
Концевич О., Карпяк А. Сучасний погляд на проблеми опанування майстерністю виконання трубного концерту XX–початку XXI століть Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя. Випуск 11. Рівне: Волинські обереги, 2019. С. 106–111.
Чекан Ю. Інтонаційний образ світу : Монографія. Київ : Логос, 2009. 226 с.
Шип С. Теорія художніх стилів : Монографія. Суми : ФОП Цьома С.П., 2023. 138 с.
Reift, Ed. (1977). Alexander Krasotov. Symphony-Concerto No. 1 (Trumpet or Cornet & Piano). Editions Marc Reift. Available at: 655 https://reift.ch/en/emr/655