THE EMBODIMENT OF THE IDEA OF THE IDEA OF CONTEMPLATION AS A MANIFESTATION OF ORIENTAL THINKING IN THE WORKS OF EUROPEAN COMPOSERS (ON THE EXAMPLE, THE ANALYSIS OF “PAGODA” K. DEBUSSY)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2024.3.34

Keywords:

China’s musical culture, Chinese music, European music culture, music, piano music, contemplation, poetics, creativity of K. Debussy.

Abstract

On the basis of the analysis of scientific literature, the article considers the evolution of the perception of Chinese culture, in particular the musical, culture of Europe from external orientation to penetration into its essential features from the boundary of the nineteenth and twentieth centuries. One of the key positions in this process in music belongs to K. Debussy, in some works of which there is a successful combination of non-European (oriental) influences and in fact “European”. This marks the beginning of the stage of deep knowledge of the East. Among the aspects that interested in European composers should be called the expansion of resources of the European musicallanguage system in the conditions of crisis (fluttering) the boundaries of the centuries through the use of modus, melodic, rhythmic principles of the Eastern, in particular, Chinese music, as well as reproduction of features of thinking, perception and contemplation. The purpose of the article is to study the means of embodying the idea of contemplation as an important aspect of an oriental way of thinking on the example of analyzing a work for piano “Pagoda” from the cycle of “Aestampa” K. Debussy. The novelty of the article is the study of the poetics of contemplation in the “Pagoda” by K. Debussy in the unity of visual and audio communication channels. The article uses the following research methods: historical-cultural, musical-linguistic, functional-systemic. As a result of the analysis of the piano work “Pagoda” by K. Debussy from the cycle “Aestampa” revealed a complex of means of poetics of contemplation (textured, harmonic, melodic, rhythmic, dramatic and formative), which interact in two channels of communication – visual and audio. The nature of the work with the Eastern cultural influences in the chosen work indicates a departure from external orientation in the direction of immersion in the specifics of innovative European thinking through the combination and successful synthesis of “European” and “oriental” at all levels of artistic integrity: artistic, compositional, technological.

References

Азарова Ю. Діалог традицій Сходу і Заходу в музиці постмодернізму. Студії мистецтвознавчі : Театр. Музика. Кіно. 2018. №. 3 (63). С. 7–31.

Безверхня Ю. В. «Туманна поезія» в китайській літературі крізь призму традицій та новаторства. Літературознавчі студії. 2014. № 42(1). С. 74–80. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2014_42%281%29__11

Жао Джін. Праці мислителів Давнього Китаю як свідчення становлення музичної педагогіки, естетики та критики. Українська музика. 2019. № 3‐4 (33‐34). С. 117–124.

Калашник М. П. Засоби втілення образів споглядання у фортепіанних творах сучасних китайських композиторів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. № 6 (120). С. 309–321.

Корчова О. Музичний модернізм як terra cognita: монографія. Київ: Музична Україна, 2020. 490 с.

Лі Дзінь. Китайські культурні традиції у європейській професійній музичній культурі ХХ століття. Студії мистецтвознавчі : Театр. Музика. Кіно. 2011. № 3 (35). С. 67–73.

Лі Хуасінь. Взаємодія культур у музичній творчості: китайські образи у західній музиці. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. No 3. С. 276–281.

Цзен Тао. Образ Китаю в європейському музичному мистецтві: жанрово-стильові аспекти : дис. ... канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Львів, 2016. 250 с.

Published

2024-11-25

Issue

Section

Статті