ХОРЕОГРАФІЯ ЯК ДРАМАТУРГІЧНИЙ І ВИРАЗНИЙ РЕСУРС В ОПЕРІ ДАНІЕЛЯ ОБЕРА «НІМА З ПОРТІЧІ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2023.3.10Ключові слова:
хореографія, хореографічна сцена, пантоміма, французька опера, «велика» історична опера, оперна драматургія, Д. ОберАнотація
Мета статті – визначити драматургічну функцію хореографічного компонента в ранніх зразках французької історичної опери доби романтизму (на прикладі «Німої з Портічі» Д. Обера), охарактеризувати жанрово-стильові й композиційні параметри хореографічних сцен, розкрити діалектику розвитку хореографічного мистецтва як складника оперного жанру. Методологічною основою є комплексний підхід з використанням методів хореографічного аналізу (композиційний, лексичний) і комплексу загальноприйнятих у музикознавстві методів дослідження (історичний, композиційно-драматургічний, жанрово-стильовий, інтонаційний). На прикладі раннього зразка «великої» історичної опери Д. Обера простежено розвиток французької хореографічної традиції в оперному жанрі: повернення на оперну сцену усталених хореографічних жанрів XVIII століття й надання їм іншого драматургічного статусу за збереження традиційної функції видовищності. Відзначено драматургічну й виразну роль пантоміми, а також «низовий» соціальний статус головної героїні, яку композитор підняв до рівня «високого» трагедійного персонажа. Проаналізовано жанрово-стильові й композиційні параметри хореографічних сцен, розкрито їх драматургічно-смислове навантаження. Відзначено використання композитором прийому характеристики через танцювальний жанр. На підставі комплексного аналізу «Німої з Портічі» Д. Обера як раннього зразка «великої» французької історичної опери розкрито сюжетно-смислове навантаження хореографічних сцен, їх драматургічну роль, визначено діалектику розвитку хореографічної традиції у французькому музичному театрі першої третини ХІХ століття. Відзначено новаторське використання Д. Обером хореографічного ресурсу в опері як засобу виразності й драматургічного розвитку. Важливим засобом стала відроджена композитором пантоміма, пов’язана з образом німої Фенелли. Використання в партії головної героїні мови жестів замість співу стало основним нововведенням композитора. Установлено драматургічну роль масових танцювальних сцен, які отримали подвійне смислове навантаження, а також прийому характеристики через танцювальний жанр. Затвердження п’ятиактної композиції опери з розташуванням великих хореографічних сцен у першому і третьому актах стало взірцем для інших композиторів, які пізніше звернулися до жанру «великої» історичної опери.
Посилання
Іванова І.Л., Куколь Г.В., Черкашина М.Р. Історія опери: Західна Європа XVII–ХІХ століття. Київ, 1998. 384 с.
Енська О.Ю. «Опера з самого початку тяжіла до видовищності», або Хореографічні сцени у «великих» операх Ф. Галеві. Аспекти історичного музикознавства. 2018. С. 7–22.
Мовчан В. Французька лірична опера в динаміці жанрової традиції : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. Харків, 2016. 18 c.
Мудрецька Л.Г. Жанрово-стильовий пошук в оперній творчості Жюля Масне (на прикладі опер «Манон» та «Вертер») : автореф. дис. ... канд. мистецтвознав. Одеса, 2004. 18 с.
Обер Даніель-Франсуа-Еспрі. Шевченківська енциклопедія. Київ, 2013. Т. 4. С. 611.
Сакало О. «Гугеноти» Джакомо Мейєрбера: залаштункові процеси першої вистави. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2016. № 1. С. 54–64.
Сакало О.В. «Роберт-Диявол» Джакомо Мейєрбера і французька tragedie lyrigue. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2017. № 4. С. 64–75.
Auber D.F.E. Die Stumme von Portici: grosse oper in 5 akten [Klavierauszug]. Leipzig und Berlin : C.F. Peters. 223 p.
Clement F., Larousse P. Dictionnaire lyrique ou Histoire des operas. Paris : Imprimerie Pierre Larousse, 1869. 765 p.
Clarke M., Vaughan D. The Encyclopedia of Dance and Ballet. 1977. 376 р.
Malherbe C. Auber: biographie critique. Paris : Éditeur Henri Laurens, 1911. 133 p. URL: https://archive.org/details/auberma l00malh/page/40/mode/2up?view=theater.
Noverre J.-G. Letters on Dancing and Ballet. Alton : Dance Books, 2004. 169 p.
Fétis F.J. Nouvelles de Paris: Académie Royale de musique: Première représentation de La Muette de Portici. Revue musicale. 1828. 1 Mars.
