МУЗИЧНИЙ ТЕЗАУРУС ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-КООРДИНАЦІЙНА СИСТЕМА
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.2.5Ключові слова:
музичний тезаурус, музичне мислення, тезаурусне мислення, тезаурусний стиль мислення, мистецтво, композиторська практика, виконавство, наукова діяльністьАнотація
У статті обґрунтовується значення музичного тезауруса як складної організаційно-координаційної системи обробки інформації, перетворення її на знання та продукування нових художньо-естетичних і наукових цінностей у композиторській, виконавській і науковій діяльності сучасного музиканта. Зазначається, що проблема музичного тезауруса є частиною невичерпної по своїй суті теми музичного мислення. Обраний ракурс дослідження зумовив опору на корпус наукових праць з питань музичного мислення та музичного тезауруса. Методологічною основою статті обрано системно-аналітичний, функціональний, теоретичний методи. Наукова новизна статті полягає: 1) у проблематизації значущості музичного тезауруса як організаційно-координаційної системи в сучасній композиторській і виконавській практиці, у науковій діяльності; 2) у запровадженні до наукового обігу понять «тезаурусне мислення», «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення», що є подальшим розвитком ідей М. Калашник і О. Самойленко. Запропоновано дефініцію понять «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення». У висновках підкреслено, що: 1) тезаурусне мислення та сформований тезаурусний стиль мислення у професійних музкантів є вимогою всіх часів. Однак особливо гостро проблема їх формування постає на сучасному етапі розвитку музичної культури та музичного мистецтва у зв’язку із граничним розширенням інформаційного простору буття людини внаслідок технологічних та інформаційних інновацій, появою нових форм буття музичного мистецтва, зміною парадигми композиторської творчості; 2) системність, обсяг і гнучкість музичного тезауруса є чинниками повноти розшифрування складноорганізованих з погляду закладених у них смислів музичних творів.
Посилання
Александрова О., Шаповалова Л. Формування мислення сучасного виконавця в системі інтегральних зв’язків теорії музики та інтерпретології. Modern culture studies and art history: an experience of Ukraine and EU : Collective monograph. Riga : Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. Р. 1–20. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-72-3.01
Бородавкін С. Принципи оркестрового мислення Й.С. Баха : автореф. дис. … канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Київ, 1998. 22 с.
Булатова Л. Музичне мислення особистості як спосіб музичної комунікації. Молодий вчений. 2016. № 3 (30). С. 357–361.
Бутенєв П. Арво Пярт: З тиші. Київ : Дух і Літера, 2023. 224 с.
Гусарчук Т. Артемій Ведель. Постать митця у контексті епох : монографія. Ніжин : видавець ПП М.М. Лисенко, 2017. 768 с.
Драч І. Композитор Віталій Губаренко. Аспекти вияву творчої індивідуальності. Харків : Акта, 2021. 362 с.
Єфремова І., Столярчук Л. Питання розвитку музичного мислення студентів-піаністів в аспекті роботи над інтерпретацією музичних творів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70. Т. 1. С. 83–87.
Зимогляд Н. Музичне мислення як основа фортепіанного виконавського мистецтва. Культура України. 2019. Вип. 65. С. 182–190. https://doi.org/10.31516/2410-5325.065.18
Калашник М. Музичний тезаурус композитора: аспекти вивчення : монографія. Київ ; Харків : В. М. Мосякін, 2010. 252 с.
Калашник М. Музичний тезаурус: специфіка, властивості, форми існування (на прикладі композиторської творчості) : дис. ... докт. мистецтвозн. : 17.00.03. Київ, 2010. 449 с.
Коробецька С. Оркестровий стиль: теорія, історія, сучасність : монографія. Київ : Видавництво НІТУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. 332 с.
Котляревський І. Діатоніка і хроматика як категорії музичного мислення. Київ : Музична Україна, 1971. 156 с.
Лінії – перехрестя – акценти. Композитор Леонід Грабовський: бесіди, статті, матеріали / ідея, укладання, загальне редаґування, коментарі і примітки : Олександр Щетинський. Харків : Акта, 2017. 780 с.
Мазур І. Аспекти дослідження категорії «музичне мислення» у сучасному науковому просторі. The influence of culture and art on the value orientations of civilization in war and post-war times : International scientific conference proceedings, August 30–31, 2022. Riga, the Republic of Latvia. Riga, Latvia : Baltija Publishing. P. 13–17.
Малий Д. Специфіка композиторського мислення в музиці останньої третини ХХ – початку ХХІ століть : дис. … канд. мистецтвозн. : 17.00.03. Харків, 2018. 218 с.
Москаленко В. Лекції з музичної інтерпретації : навчальний посібник. Київ, 2013. 134 с.
Пясковський І. Логічне і художнє в музичному мисленні. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2009. № 1 (2). С. 21–25.
Ракочі В. Початкове solo як інноваційний прийом сучасного оркестрового мислення. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2014. Вип. 111. С. 24–32.
Савченко Г. Обґрунтування специфіки оркестрового мислення: теоретичний аспект. Музичне мистецтво і культура. 2022. № 2 (34). С. 80–92. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-34-2-7
Савченко Г. Оркестрове мислення Олександра Щетинського: звук, простір, матерія. Musical art and linguistic thesaurus of world culture: Ukraine’s experience : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р. 176–202.
Самойленко О. Науково-методичні пріоритети сучасного музикознавства: переступаючи межі. Musical art and linguistic thesaurus of world culture: Ukraine’s experience : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р. 203–221.
Самойленко О. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проєкції : монографія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
Тукова І. Музика і природознавство. Взаємодія світів в умонастроях епох XVII – поч. XXI століття : монографія. Харків : Акта, 2021. 453 с.
Щетинський О. Типологія композиторської самоактуалізації (із творчої лабораторії Л. Грабовського, В. Балея і В. Бібіка) : дис. ... докт. філософ. : 17.00.03. Харків, 2023. 233 с.
From a Work to an “Open” Work: Research Experience / O. Zavialova et al. International Journal of Criminology and Sociology. 2020. № 9. Р. 2938–2943.