ОСОБИСТІСТЬ ЄВСЕВІЯ МАНДИЧЕВСЬКОГО В РАКУРСІ ІСТОРІЇ ТА МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ БУКОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2024.3.3Ключові слова:
музична культурологія, музична культура і мистецтво Буковини, Є. Мандичевський «Гавот», композиторська творчість, жанр фортепіанної мініатюри, бароко, романтизм, засоби музичної виразності, Ж–Б. Люллі, Ф. КуперенАнотація
Мета статті полягає у вивченні наукових розвідок з історії Буковини і творчості Євсевія Мандичевського як представника цього регіону. Наукова новизна полягає в тому, що здійснено музикознавчий аналіз фортепіанного твору Є. Мандичевського «Гавот» у порівнянні з жанровими аналогами Ф. Куперена і Ж.-Б. Люллі у ракурсі стильової специфіки. Висновки. Творча особистість Є. Мандичевського представлена в історії та музичній культурі Буковини на основі вивчення сучасних досліджень з історії краю в ХІХ столітті зі специфікою українського національного відродження через ідеї народовства, вплив загальнослов’янського відродження, відбиття обставин територіально-політичного устрою регіону в ХІХ столітті на розвиток мистецтв (В. Філіпчук, С. Фрунчак). Результатом цього стала активізація творчості митців різних галузей, зокрема музичного мистецтва, приміром творчості Є. Мандичевського з концентрацією на фортепіанному творі «Гавот». Життя і творчість Є. Мандичевський вивчали зарубіжні і українські дослідники (В. Акатріні, Я. Вишпінська, С. Герун, О. Залуцький, К. Калуга, Ю. Каплієнко Ілюк, Л. Кияновська, А. Кушніренко А. Норст, Х. Преда Шімек, Д. Фрізенеґґер, О. Яцків). Для аналізу було використано, серед інших, компаративний аналіз, який дозволив виокремити характерні для бароко і романтизму риси, притаманні твору Є. Мандичевського. Назва твору відноситься для періоду бароко, а сам танець став бальним із мелодико-гармонічною простотою і ритмічною вишуканістю. У добу романтизму, період творчості композитора, вихідця з Буковини, цей жанр в основному зберігав простоту і чіткість структури, що специфічно для класицизму. В «Гавоті» Мандичевського є розширення форми наприкінці першої і третьої частин за рахунок двотактового каденційного звороту, побудованого на мотиві секвенції. Друга частина має активний розробковий характер. Вплив романтизму відчувається в індивідуалізованій мелодиці і гармонії мініатюри.
Посилання
Акатріні В. М. Відновлення фактів про походження Євсевія Мандичевського. URL : https://nordulbucovinei.blogspot.com/2017/12/blog-post.html?fbclid=IwY2xjawF8qHFleHRuA2FlbQIxMAABHdAzY-oUWcOrwZ-k8EjFkEUYvZVDJd_kt4UQzFwGs0RfspbteTkQLGZoag_aem_NFPoUMe-1d76vfhu5fy6yA
Калуга К. Варіаційні цикли Йоганнеса Брамса в аспекті жанрово-стильових рішень та виконавських завдань. URL: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/Kaluga_K_G_Naukove_obgr_z_pidpisom.pdf
Каплієнко-Ілюк Ю. Музичне мистецтво Буковини: стильові парадигми композиторської творчості XIX–XXI ст. : автореферат, Одеса, 2021. URL : https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/11/avtoreferat_disertatsii_kapliyenko-iliuk_y.-v..pdf
Каплієнко-Ілюк Ю. «Сила гармонії» Євсевія Мандичевського як зразок ранньої кантатної творчості композитора Аспекти історичного музикознавства: зб. наук. ст. Вип. XXXІ (31). Харків. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського; ред.-упоряд. Л. В. Русакова, Я. О. Сердюк. Харків: ХНУМ, 2023. С. 30–48. file:///C:/Users/aolen/Downloads/The_Power_of_Harmony_by_Eusebius_Mandyczewski_as_a.pdf
Кияновська Л. Євсевій Мандичевський у музичній україніці. Українська музика. 2012. Ч. 1 (3). С. 38–47.
Ланґ Р. Чернівці як джерело музичної творчості. URL: https://stepan53.livejournal.com/159740.html?style=mine#cutid1
Люллі Ж. – Б. Гавот. URL : file:///C:/Users/aolen/Downloads/lul.pdf
Мандичевський Євсевій (Евзебій) Васильович / В. М. Акатріні // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL : https://esu.com.ua/article-63402
Філіпчук В. О. Початки українського національного відродження на Буковині. Український історичний журнал. 1999. №4. С. 64–74. http://history.org.ua/JournALL/journal/1999/4/6.pdf
Alfred Blatter, Revisiting Music Theory: A Guide to the Practice (London and New York: Routledge, 2007): 28. ISBN 0-415-97439-9 (cloth); ISBN 0-415-97440-2 (NY, pbk)].
Diether de la Motte: Harmonielehre. 5. Auflage. Bärenreiter-Verlag, Kassel 1985, 290 р.
Frunchak Svitlana The Making of Soviet Chernivtsi: National “Reunification,” World War II, and the Fate of Jewish Czernowitz in Postwar Ukraine 2014. 525 p.]. https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/65701/3/Frunchak_Svitlana_201403_PhD_thesis.pdf.
Gavotte (Mandyczewski, Eusebius) URL: https://imslp.org/wiki/Gavotte_(Mandyczewski%2C_Eusebius)
Handlos, Martha, "Mandyczewski, Eusebius" in: Neue Deutsche Biographie 16 (1990), S. 20 [Online-Version]; URL: https://www.deutsche-biographie.de/pnd116728698.html#ndbcontent
Percy Scholes: Gavotte. In: The Oxford Companion to Music. Oxford University Press, Oxford/New York 1970. 1250 р.
