ПЕДАГОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА НА ЗАНЯТТЯХ З ХОРОВОГО АРАНЖУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/art/2023.1.4

Ключові слова:

Микола Леонтович, хорове аранжування, хорова оркестровка, підголосковий виклад, імітаційна поліфонія, аналіз, синтез.

Анотація

У статті розглядаються питання актуальності вивчення творчості видатного українського композитора Миколи Леонтовича. Здійснюється спроба доведення важливості усвідомлення студентами значення новаторських досягнень композитора як в історичному аспекті, так і для сьогоденного етапу розвитку українського хорового мистецтва. Наголошується, що творчі пошуки студентів у галузі аранжування стають значно ефективнішими, якщо вони мають за взірець твори, написані досвідченими композиторами, які пройшли багаторічну апробацію і не втратили свого художнього значення до сього дня. Актуальність дослідження полягає в необхідності інтенсифікації навчально-виховного процесу на заняттях з хорового аранжування у зв’язку з підвищенням ролі самостійної роботи студента в період дистанційного навчання. Самостійні заняття потребують ретельно розроблених завдань, усвідомлення методології їхнього виконання, наявності взірців, на які можна було би спиратися студентові у власних творчих пошуках. Такими взірцями можуть слугувати, зокрема, твори Миколи Леонтовича. Інтенсивне вивчення особливостей формоутворення, гармонії та мелодійного розвитку хорових голосів здатне підвищити рівень майстерності майбутніх хорових диригентів-аранжувальників. Запропоновані методи вивчення творів М. Леонтовича, які, на думку автора, можуть сприяти удосконаленню навчального процесу на заняттях з хорового аранжування. Новаторство Леонтовича заслуговує великої вдячності і поваги, бо саме Леонтовичу вдалося створити такий стиль хоро- вого письма, який не втратив актуальності і в наш час. Історичний аспект усвідомлення значення творчості Леонтовича здат- ний посилити у студентів спонукальний мотив до більш ретельного вивчення творів композитора та його творчих методів. Здобувачі вищої освіти мають розуміти, що увага до Леонтовича та його спадщини як дослідників-теоретиків, так і практиків-виконавців зумовлена досконалістю музичного викладу, логічним розвитком матеріалу, яскравою образністю, цікавими музичними рішеннями. Дослідники звертають увагу на хорову оркестровку, яка властива кращим творам композитора. Ретельне вивчення творчого доробку Леонтовича має стати тією школою, без якої серйозного фахівця виховати неможливо.

Посилання

Гордійчук М. Микола Леонтович. Видання друге. Київ : Музична Україна, 1974. 64 с.

Гордійчук М. Микола Леонтович. Науковий вісник Національної музичної академії імені П.І. Чайковського. Спадщина майстрів. Київ : 2007. Випуск 65. Книга третя. 148 с.

Дяченко В. Принципи обробки народної пісні у М. Леонтовича. Збірка статей. Київ : Музична Україна. 1977. 200 с.

Заболотний І. Основи хорознавства. Суми : ВВП «Мрія-1». 2006. 184 с.

Козицький П. Творчість Миколи Леонтовича. Збірка статей. Київ : Музична Україна. 1977. 200 с.

Орфєєв С.М. Леонтович і українська народна пісня. Київ : Музична Україна, 1981. 76 с.

Пясковський І. Поліфонія в українській музиці. До 100-річчя Національної музичної академії імені П.І. Чайковського. Київ : Музична Україна. 2012. 270 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-19