МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОГО БАНДУРНОГО ВИКОНАВСТВА У КОНТЕКСТІ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ С. В. БАШТАНА: ФЕНОМЕН ТРІО «ВЕРБЕНА»
DOI:
https://doi.org/10.32782/art/2026.1.6Ключові слова:
бандура, професійна культура, Київська школа академічного бандурного виконавства, традиція, національна ідентичність, ансамблева взаємодіяАнотація
У статті здійснено комплексне наукове дослідження методологічних засад формування професійної культури академічного бандурного виконавства у контексті творчої спадщини видатного українського виконавця, педагога та фундатора Київської школи академічного бандурного виконавства Сергія Васильовича Баштана. Дослідження спрямоване на виявлення та систематизацію ключових принципів професійної підготовки виконавців, їх практичної реалізації в ансамблевих формах виконавства та інтеграції традиційних і сучасних методологічних підходів. Здійснено аналіз основних компонентів професійної культури, до яких належать технічна майстерність, художня інтерпретація, ансамблева взаємодія та ціннісно-етичні орієнтири виконавця, що утворюють цілісну систему, здатну забезпечувати високий рівень виконавської компетентності та художньої самобутності. У статті уточнено механізми реалізації методологічних засад школи С. В. Баштана у сучасній практиці, зокрема через аналіз діяльності тріо «Вербена» як феномену, що репрезентує цілісну модель професійної культури академічного бандурного виконавства. Виявлено, що тріо «Вербена» (у складі Людмила Ларікова, Лідія Зайнчківська та Ольга Калина) демонструє ефективну реалізацію педагогічних принципів, поєднуючи індивідуальну виконавську майстерність кожної учасниці з колективною координацією, художньою інтерпретацією та репертуарною різноманітністю. В роботі здійснено теоретико-методологічний аналіз розвитку академічного бандурного виконавства в Україні, оцінено роль національної музичної традиції у формуванні професійної компетентності виконавця та визначено взаємозв’язок педагогічних принципів із практичними аспектами ансамблевого виконавства. Виявлено, що комплексне поєднання технічних, інтерпретаційних та колективних елементів створює унікальну модель професійної культури, здатну забезпечувати ефективну передачу традицій Київської школи академічного бандурного виконавства новим поколінням бандуристів
Посилання
Бобечко О. Витоки й розвиток камерних ансамблевих форм жіночого бандурного виконавства. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2010, Випуск 17–18. С. 332–339.
Задорожна В.-В. Культурологічний аспект сучасного академічного бандурного виконавства (на прикладі творчої діяльності Людмили Федорової-Коханської). Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2023. № 4 (61). С. 59–70.
Курочкін О. В., Фурдичко, А. О. Музичний народний пласт в академічному бандурному виконанні сучасної України. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство, 2017. Вип. 24. С. 112–119.
Панасюк І. В. Творча діяльність С. В. Баштана в контексті становлення київської школи академічного бандурного виконавства: автореф. дис. ... канд. мистецтвознав.: 17.00.03; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2008. 16 с.
Слюсаренко Т. О. Ансамблеве бандурне виконавство другої половини ХХ – поч. ХХI століття: мистецькі особливості творчих колективів центрального та південного регіонів України. Вісник Харківської академії дизайну. Серія: Мистецтвознавство, 2013. С. 70–73.
Спіркіна О. Утвердження національної ідентичності крізь призму творчості музичних та пісенних колективів Черкаської обласної державної філармонії у 1991–2001 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія, 2015, Вип. 1 (2). С. 202–205.
Zinchenko-Hotsuliak, V. (2025) The sound concept of hope in Ukrainian contemporary ballet. Studia Universitatis Babeş‐Bolyai Musica. LXX, Special Issue 4. 145 – 152
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






